Псалми 106
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Хвалите Господа, јер је добар, јер је довека милост Његова.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Ко ће исказати силу Господњу? Испричати сву славу Његову?
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3Благо онима који држе истину и творе право свагда!
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Опомени ме се, Господе, по својој милости к народу свом; походи ме помоћу својом,
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5Да бих видео у добру изабране Твоје, веселио се у весељу народа Твог, хвалио се заједно с наследством Твојим.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6Згрешисмо с оцима својим, постасмо кривци, безаконици.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7Оци наши у Мисиру не разумеше чудеса Твојих, не опомињаше се великих милости Твојих, и викаше крај мора, крај Црвеног Мора.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Али им Он поможе имена свог ради, да би показао силу своју.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9Запрети Црвеном Мору, и пресахну; и преведе их преко бездане као преко пустиње;
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10И сачува их од руке ненавидникове, и избави их из руке непријатељеве.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11Покри вода непријатеље њихове, ниједан од њих не оста.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12Тада вероваше речима Његовим, и певаше Му хвалу.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Али брзо заборавише дела Његова, и не почекаше воље Његове.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14Полакомише се у пустињи, и стадоше кушати Бога у земљи где се не живи.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15Он испуни молбу њихову, али посла погибао на душу њихову.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Позавидеше Мојсију и Арону, ког беше Господ осветио.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17Раседе се земља, и прождре Датана и затрпа чету Авиронову.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18И спали огањ чету њихову, и пламен сажеже безбожнике.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19Начинише теле код Хорива, и клањаху се кипу.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20Мењаху славу своју на прилику вола, који једе траву.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Заборавише Бога, Спаситеља свог, који је учинио велика дела у Мисиру,
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22Дивна у земљи Хамовој, страшна на Црвеном Мору.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23И хтеде их истребити, да Мојсије изабраник Његов не стаде као у раселини пред Њим, и не одврати јарост Његову да их не истреби.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24После не марише за земљу жељену, не вероваше речи Његовој.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25Побунише се у шаторима својим, не слушаше глас Господњи.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26И Он подиже руку своју на њих, да их побије у пустињи,
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27Да побије племе њихово међу народима, и расеје их по земљама.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28И присташе за Велфегором, и једоше принесено на жртву мртвима.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29И расрдише Бога делима својим, и удари у њих погибао.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30И устаде Финес, и умилостиви, и престаде погибао.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31И то му се прими у правду, од колена до колена довека.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32И разгневише Бога на води Мериви, и Мојсије пострада њих ради;
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33Јер дотужише духу његовом, и погреши устима својим.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34Не истребише народе, за које им је Господ рекао;
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35Него се помешаше с незнабошцима, и научише дела њихова.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36Стадоше служити идолима њиховим, и они им бише замка.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37Синове своје и кћери своје приносише на жртву ђаволима.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38Проливаше крв праву; крв синова својих и кћери својих, које приношаху на жртву идолима хананским, и оскврни се земља крвним делима.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39Оскврнише себе делима својим, и чинише прељубу поступањем својим.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40И плану гнев Господњи на народ Његов, и омрзну Му део Његов.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41И предаде их у руке незнабожачке, и ненавидници њихови стадоше господарити над њима.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42Досађиваше им непријатељи њихови, и они бише покорени под власт њихову.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Много их је пута избављао, али Га они срдише намерама својим, и бише поништени за безакоње своје.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44Али Он погледа на невољу њихову, чувши тужњаву њихову,
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45И опомену се завета свог с њима, и покаја се по великој милости својој;
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46И учини, те их стадоше жалити сви који их беху заробили.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47Спаси нас, Господе Боже наш, и покупи нас из незнабожаца, да славимо свето име Твоје, да се хвалимо Твојом славом!
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
48Благословен Господ Бог Израиљев од века и довека! И сав народ нека каже: Амин! Алилуја!
no verse 48 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.