Псалми 95

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Ходите, запевајмо Господу, покликнимо Богу, граду спасења свог!

1Прийдїте, в радостї засьпіваймо Господеві, з покликом звеселїмось перед скелею спасення нашого!

2Изађимо пред лице Његово с хвалом, у песмама покликнимо Му!

2Підем на зустріч йому з хвалою, явимо радість перед ним у псальмах!

3Јер је Господ велик Бог и велик Цар над свим боговима.

3Бо Господь Бог великий, і великий царь над всїма богами.

4У Његовој су руци дубине земаљске, и висине горске Његове су.

4В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі.

5Његово је море и Он га је створио, и сухоту руке су Његове начиниле.

5І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили.

6Ходите, поклонимо се, припаднимо, клекнимо пред Господом, Творцем својим.

6Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!

7Јер је Он Бог наш, и ми народ паше Његове и овце руке Његове. Сад кад бисте послушали глас Његов:

7Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,

8„Немојте да вам одрвени срце ваше као у Мериви, као у дан кушања у пустињи,

8Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!

9Где ме кушаше оци ваши, испиташе и видеше дело моје.

9Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.

10Четрдесет година срдих се на род онај, и рекох: Ови људи тумарају срцем, и не знају путеве моје;

10Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,

11И зато се заклех у гневу свом да неће ући у мир мој.”

11Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.