Псалми 107
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Хвалите Господа, јер је добар; јер је довека милост Његова.
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2Тако нека кажу које је избавио Господ, које је избавио из руке непријатељеве,
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3Скупио их из земаља, од истока и запада, од севера и мора.
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4Луташе по пустињи где се не живи, пута граду насељеном не находише;
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5Беху гладни и жедни, и душа њихова изнемагаше у њима;
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6Али завикаше ка Господу у тузи својој; и избави их из невоље њихове.
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7И изведе их на прав пут, који иде у град насељени.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9Јер сити душу ташту, и душу гладну пуни добра.
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10Седеше у тами и у сену смртном, оковани у тугу и у гвожђе;
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11Јер не слушаше речи Божијих, и не марише за вољу Вишњег.
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12Он поништи срце њихово страдањем; спотакоше се, и не беше кога да помогне.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13Али завикаше ка Господу у тузи својој, и избави их из невоље њихове;
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14Изведе их из таме и сена смртног, и раскиде окове њихове.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16Јер разби врата бронзана, и преворнице гвоздене сломи.
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17Безумници страдаше за неваљале путеве своје, и за неправде своје.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18Свако се јело гадило души њиховој, и дођоше до врата смртних.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19Али завикаше ка Господу у тузи својој, и избави их из невоље њихове.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20Посла реч своју и исцели их, и избави их из гроба њиховог.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22И нека принесу жртву за хвалу, и казују дела Његова у песмама!
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23Који плове по мору на корабљима, и раде на великим водама,
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24Они су видели дела Господња, и чудеса Његова у дубини.
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25Каже, и диже се силан ветар, и устају вали на њему,
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26Дижу се до небеса и спуштају до бездана: душа се њихова у невољи разлива;
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27Посрћу и љуљају се као пијани; све мудрости њихове нестаје.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28Али завикаше ка Господу у тузи својој, и изведе их из невоље њихове.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29Он обраћа ветар у тишину, и вали њихови умукну.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30Веселе се кад се стишају, и води их у пристаниште које желе.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32Нека Га узвишују на сабору народном, на скупштини старешинској славе Га!
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33Он претвара реке у пустињу, и изворе водене у сухоту,
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34Родну земљу у слану пустару за неваљалство оних који живе на њој.
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
35Он претвара пустињу у језера, и суву земљу у изворе водене,
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36И насељава онамо гладне. Они зидају градове за живљење;
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37Сеју поља, саде винограде и сабирају летину.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38Благосиља их и множе се јако, и стоке им не умањује.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39Пре их беше мало, падаху од зла и невоље, што их стизаше.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40Он сипа срамоту на кнезове, и оставља их да лутају по пустињи где нема путева.
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41Он извлачи убогога из невоље, и племена множи као стадо.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42Добри виде и радују се, а свако неваљалство затискује уста своја.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43Ко је мудар, нека запамти ово, и нека познају милости Господње.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.