اَلْمَزَامِيرُ 107
Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Translation
Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1اِحْمَدُوا ٱلرَّبَّ لِأَنَّهُ صَالِحٌ، لِأَنَّ إِلَى ٱلْأَبَدِ رَحْمَتَهُ.
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2لِيَقُلْ مَفْدِيُّو ٱلرَّبِّ، ٱلَّذِينَ فَدَاهُمْ مِنْ يَدِ ٱلْعَدُوِّ،
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3وَمِنَ ٱلْبُلْدَانِ جَمَعَهُمْ، مِنَ ٱلْمَشْرِقِ وَمِنَ ٱلْمَغْرِبِ، مِنَ ٱلشِّمَالِ وَمِنَ ٱلْبَحْرِ.
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4تَاهُوا فِي ٱلْبَرِّيَّةِ فِي قَفْرٍ بِلَا طَرِيقٍ. لَمْ يَجِدُوا مَدِينَةَ سَكَنٍ.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5جِيَاعٌ عِطَاشٌ أَيْضًا أَعْيَتْ أَنْفُسُهُمْ فِيهِمْ.
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6فَصَرَخُوا إِلَى ٱلرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَأَنْقَذَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ،
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7وَهَدَاهُمْ طَرِيقًا مُسْتَقِيمًا لِيَذْهَبُوا إِلَى مَدِينَةِ سَكَنٍ.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8فَلْيَحْمَدُوا ٱلرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9لِأَنَّهُ أَشْبَعَ نَفْسًا مُشْتَهِيَةً وَمَلَأَ نَفْسًا جَائِعَةً خَيْرًا،
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10ٱلْجُلُوسَ فِي ٱلظُّلْمَةِ وَظِلَالِ ٱلْمَوْتِ، مُوثَقِينَ بِٱلذُّلِّ وَٱلْحَدِيدِ.
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11لِأَنَّهُمْ عَصَوْا كَلَامَ ٱللهِ، وَأَهَانُوا مَشُورَةَ ٱلْعَلِيِّ.
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12فَأَذَلَّ قُلُوبَهُمْ بِتَعَبٍ. عَثَرُوا وَلَا مَعِينَ.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13ثُمَّ صَرَخُوا إِلَى ٱلرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَخَلَّصَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ.
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14أَخْرَجَهُمْ مِنَ ٱلظُّلْمَةِ وَظِلَالِ ٱلْمَوْتِ، وَقَطَّعَ قُيُودَهُمْ.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15فَلْيَحْمَدُوا ٱلرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16لِأَنَّهُ كَسَّرَ مَصَارِيعَ نُحَاسٍ، وَقَطَّعَ عَوَارِضَ حَدِيدٍ.
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17وَٱلْجُهَّالُ مِنْ طَرِيقِ مَعْصِيَتِهِمْ، وَمِنْ آثَامِهِمْ يُذَلُّونَ.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18كَرِهَتْ أَنْفُسُهُمْ كُلَّ طَعَامٍ، وَٱقْتَرَبُوا إِلَى أَبْوَابِ ٱلْمَوْتِ.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19فَصَرَخُوا إِلَى ٱلرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، فَخَلَّصَهُمْ مِنْ شَدَائِدِهِمْ.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20أَرْسَلَ كَلِمَتَهُ فَشَفَاهُمْ، وَنَجَّاهُمْ مِنْ تَهْلُكَاتِهِمْ.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21فَلْيَحْمَدُوا ٱلرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22وَلْيَذْبَحُوا لَهُ ذَبَائِحَ ٱلْحَمْدِ، وَلْيَعُدُّوا أَعْمَالَهُ بِتَرَنُّمٍ.
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23اَلنَّازِلُونَ إِلَى ٱلْبَحْرِ فِي ٱلسُّفُنِ، ٱلْعَامِلُونَ عَمَلًا فِي ٱلْمِيَاهِ ٱلْكَثِيرَةِ،
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24هُمْ رَأَوْا أَعْمَالَ ٱلرَّبِّ وَعَجَائِبَهُ فِي ٱلْعُمْقِ.
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25أَمَرَ فَأَهَاجَ رِيحًا عَاصِفَةً فَرَفَعَتْ أَمْوَاجَهُ.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26يَصْعَدُونَ إِلَى ٱلسَّمَاوَاتِ، يَهْبِطُونَ إِلَى ٱلْأَعْمَاقِ. ذَابَتْ أَنْفُسُهُمْ بِٱلشَّقَاءِ.
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27يَتَمَايَلُونَ وَيَتَرَنَّحُونَ مِثْلَ ٱلسَّكْرَانِ، وَكُلُّ حِكْمَتِهِمِ ٱبْتُلِعَتْ.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28فَيَصْرُخُونَ إِلَى ٱلرَّبِّ فِي ضِيقِهِمْ، وَمِنْ شَدَائِدِهِمْ يُخَلِّصُهُمْ.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29يُهْدِئُ ٱلْعَاصِفَةَ فَتَسْكُنُ، وَتَسْكُتُ أَمْوَاجُهَا.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30فَيَفْرَحُونَ لِأَنَّهُمْ هَدَأُوا، فَيَهْدِيهِمْ إِلَى ٱلْمَرْفَإِ ٱلَّذِي يُرِيدُونَهُ.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31فَلْيَحْمَدُوا ٱلرَّبَّ عَلَى رَحْمَتِهِ وَعَجَائِبِهِ لِبَنِي آدَمَ.
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32وَلْيَرْفَعُوهُ فِي مَجْمَعِ ٱلشَّعْبِ، وَلْيُسَبِّحُوهُ فِي مَجْلِسِ ٱلْمَشَايِخِ.
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33يَجْعَلُ ٱلْأَنْهَارَ قِفَارًا، وَمَجَارِيَ ٱلْمِيَاهِ مَعْطَشَةً،
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34وَٱلْأَرْضَ ٱلْمُثْمِرَةَ سَبِخَةً مِنْ شَرِّ ٱلسَّاكِنِينَ فِيهَا.
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
35يَجْعَلُ ٱلْقَفْرَ غَدِيرَ مِيَاهٍ، وَأَرْضًا يَبَسًا يَنَابِيعَ مِيَاهٍ.
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36وَيُسْكِنُ هُنَاكَ ٱلْجِيَاعَ فَيُهَيِّئُونَ مَدِينَةَ سَكَنٍ.
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37وَيَزْرَعُونَ حُقُولًا وَيَغْرِسُونَ كُرُومًا، فَتَصْنَعُ ثَمَرَ غَلَّةٍ.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38وَيُبَارِكُهُمْ فَيَكْثُرُونَ جِدًّا، وَلَا يُقَلِّلُ بَهَائِمَهُمْ.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39ثُمَّ يَقِلُّونَ وَيَنْحَنُونَ مِنْ ضَغْطِ ٱلشَّرِّ وَٱلْحُزْنِ.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40يَسْكُبُ هَوَانًا عَلَى رُؤَسَاءَ، وَيُضِلُّهُمْ فِي تِيهٍ بِلَا طَرِيقٍ،
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41وَيُعَلِّي ٱلْمِسْكِينَ مِنَ ٱلذُّلِّ، وَيَجْعَلُ ٱلْقَبَائِلَ مِثْلَ قُطْعَانِ ٱلْغَنَمِ.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42يَرَى ذَلِكَ ٱلْمُسْتَقِيمُونَ فَيَفْرَحُونَ، وَكُلُّ إِثْمٍ يَسُدُّ فَاهُ.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43مَنْ كَانَ حَكِيمًا يَحْفَظُ هَذَا، وَيَتَعَقَّلُ مَرَاحِمَ ٱلرَّبِّ.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.