Salmi 107
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1CELEBRATE il Signore; perciocchè egli è buono. Perciocchè la sua benignità dura in eterno.
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2Così dicano quelli che sono stati riscattati dal Signore, I quali egli ha riscossi di distretta.
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3E li ha raccolti da' diversi paesi, Dal Levante e dal Ponente; dal Settentrione e dal mare.
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4Essi andavano errando per deserti, per cammini di solitudine; Non trovavano città abitata.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5Erano affamati ed assetati; L'anima loro spasimava in loro.
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6Ma, avendo gridato al Signore, mentre erano in distretta, Egli li ha tratti fuor delle loro angosce;
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7E li ha condotti per diritto cammino, Per andare in città abitata.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8Celebrino adunque appo il Signore la sua benignità, E le sue maraviglie appo i figliuoli degli uomini.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9Perciocchè egli ha saziata l'anima assetata, Ed ha empiuta di beni l'anima affamata.
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10Così dicano quelli che dimoravano in tenebre ed in ombra di morte, Prigioni, ritenuti in afflizione, e ne' ferri.
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11Perciocchè erano stati ribelli alle parole del Signore, Ed avevano sprezzato il consiglio dell'Altissimo;
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12Onde egli aveva abbattuto il cuor loro con affanni, Ed erano caduti; e non vi era alcuno che li soccorresse.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13Ma, avendo gridato al Signore, mentre erano in distretta, Egli li ha salvati dalle loro angosce;
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14E li ha tratti fuor delle tenebre, e dell'ombra della morte; Ed ha rotti i lor legami.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15Celebrino adunque appo il Signore la sua benignità, E le sue maraviglie appo i figliuoli degli uomini.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16Perciocchè egli ha rotte le porte di rame, Ed ha spezzate le sbarre di ferro.
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17Così dicano gli stolti, ch 'erano afflitti per li lor misfatti, Ne' quali camminavano, e per le loro iniquità.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18La cui anima abbominava ogni cibo; Ed erano giunti fino alle porte della morte.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19Ma, avendo gridato al Signore, mentre erano in distretta, Egli li ha salvati dalle loro angosce.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20Egli ha mandata la sua parola, e li ha sanati, E liberati dalle lor malattie mortali.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21Celebrino adunque appo il Signore la sua benignità, E le sue maraviglie appo i figliuoli degli uomini.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22E sacrifichino sacrificii di lode, E raccontino le sue opere con giubilo.
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
23Così dicano quelli che scendono nel mare sopra navi, Che fanno traffico su per le grandi acque.
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
24Essi veggono le opere del Signore, E le sue maraviglie nel profondo mare .
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
25Perciocchè, alla sua parola, egli fa levare il vento di tempesta, Il quale alza le onde di esso.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
26Salgono al cielo, poi scendono agli abissi; L'anima loro si strugge di male.
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
27Saltano, e traballano come un ebbro; E perdono tutto il lor senno.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
28Ma, gridando al Signore, mentre sono in distretta, Egli li trae fuor delle loro angosce.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
29Egli acqueta la tempesta, E le onde loro si fermano.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
30Ed essi si rallegrano che sono acquetate; Ed egli li conduce al porto da loro desiderato.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
31Celebrino adunque appo il Signore la sua benignità, E le sue maraviglie appo i figliuoli degli uomini.
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
32Ed esaltinlo nella raunanza del popolo, E laudinlo nel concistoro degli anziani.
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
33Egli riduce i fiumi in deserto, E le vene delle acque in luoghi aridi;
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
34La terra fertile in salsuggine, Per la malvagità de' suoi abitanti.
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
35Egli riduce i deserti in guazzi d'acque. E la terra arida in vene d'acque;
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
36E fa quivi abitar gli affamati, I quali vi fondano città da abitare.
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
37E seminano campi, e piantano vigne, Che producono rendita di frutto.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
38Ed egli li benedice, e moltiplicano grandemente; Ed egli non iscema i lor bestiami.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
39Poi vengono al meno, e sono abbassati Per distretta, per avversità, e per affanni.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
40Egli spande lo sprezzo sopra i nobili, E li fa andare errando per luoghi deserti, ove non vi è via alcuna.
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
41E innalza il bisognoso dalla miseria, E fa che le famiglie moltiplicano a guisa di gregge.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
42Gli uomini diritti, veggendo queste cose , si rallegrano; Ma ogni iniquità si tura la bocca.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
43Chi è savio? osservi queste cose, E consideri le benignità del Signore.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.