Salmi 109
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O DIO della mia lode, non tacere;
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2Perciocchè la bocca dell'empio e la bocca di frode si sono aperte contro a me; Hanno parlato meco con lingua bugiarda;
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3E mi hanno assediato con parole d'odio; E mi hanno fatta guerra senza cagione.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4In vece dell'amore che ho loro portato, mi sono stati avversari; Ed io ho loro renduta preghiera.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5Essi mi hanno renduto male per bene, E odio per lo mio amore.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6Costituisci il maligno sopra lui; E fa' che Satana gli stia alla destra.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7Quando sarà giudicato, esca condannato; E la sua preghiera gli torni in peccato.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8Sieno i suoi giorni pochi; Un altro prenda il suo ufficio.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9Sieno i suoi figliuoli orfani, E la sua moglie vedova.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10E vadano i suoi figliuoli del continuo vagando; E mendichino, ed accattino, uscendo fuor de' lor casolari.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11L'usuraio tenda la rete a tutto ciò ch'egli ha; E rubino gli strani le sue fatiche.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12Non siavi alcuno che stenda la sua benignità inverso lui; E non vi sia chi abbia pietà de' suoi orfani.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13Sieno distrutti i suoi discendenti; Sia cancellato il lor nome nella seconda generazione.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14Sia ricordata l'iniquità de' suoi padri appo il Signore; E il peccato di sua madre non sia cancellato.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15Sieno que' peccati del continuo nel cospetto del Signore; E stermini egli d'in su la terra la memoria di essi.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16Perciocchè egli non si è ricordato d'usar benignità, Ed ha perseguitato l'uomo povero, ed afflitto, E tribolato di cuore, per uccider lo .
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17Poichè egli ha amata la maledizione, vengagli; E poichè non si è compiaciuto nella benedizione, allontanisi ella da lui.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18E sia vestito di maledizione, come del suo manto; Ed entri quella come acqua nelle sue interiora, E come olio nelle sue ossa.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19Siagli quella a guisa di vestimento, del quale egli sia avvolto; Ed a guisa di cintura, della quale sempre sia cinto.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20Tal sia, da parte del Signore, la ricompensa de' miei avversari, E di quelli che parlano male contro all'anima mia.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21Ma tu, o Signore Iddio, opera inverso me, per amor del tuo Nome; Liberami, perciocchè la tua benignità è buona.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22Perciocchè io sono afflitto, e povero; E il mio cuore è piagato dentro di me.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23Io me ne vo, come l'ombra quando dichina; Io sono agitato come una locusta.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24Le mie ginocchia vacillano per li miei digiuni; E la mia carne è dimagrata, e non ha più grassezza alcuna.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25Ed anche son loro in vituperio; Quando mi veggono, scuotono la testa.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Aiutami, Signore Iddio mio; Salvami secondo la tua benignità.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27E sappiano che questo è la tua mano, E che tu, Signore, hai fatto questo.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28Essi malediranno, e tu benedirai; Si sono innalzati, ma saran confusi, Ed il tuo servitore si rallegrerà.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29Sieno i miei avversari vestiti di vituperio, Ed avvolti della lor vergogna, come di un mantello.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30Io celebrerò altamente il Signore colla mia bocca; E lo loderò in mezzo de' grandi.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31Perciocchè egli sta alla destra del povero, Per salvar lo da quelli che lo condannano a morte.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.