Salmi 102
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1SIGNORE, ascolta la mia orazione, E venga il mio grido infino a te.
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2Non nasconder la tua faccia da me; Nel giorno che io sono in distretta, inchina a me il tuo orecchio; Nel giorno che io grido, affrettati a rispondermi.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3Perciocchè i miei giorni son venuti meno come fumo, E le mie ossa sono arse come un tizzone.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4Il mio cuore è stato percosso come erba, Ed è seccato; Perciocchè io ho dimenticato di mangiare il mio pane.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5Le mie ossa sono attaccate alla mia carne, Per la voce de' miei gemiti.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6Io son divenuto simile al pellicano del deserto; E son come il gufo delle solitudini.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7Io vegghio, e sono Come il passero solitario sopra il tetto. I miei nemici mi fanno vituperio tuttodì;
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8Quelli che sono infuriati contro a me fanno delle esecrazioni di me.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9Perciocchè io ho mangiata la cenere come pane, Ed ho temperata la mia bevanda con lagrime.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10Per la tua indegnazione, e per lo tuo cruccio; Perciocchè, avendomi levato ad alto, tu mi hai gettato a basso .
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11I miei giorni son come l'ombra che dichina; Ed io son secco come erba.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12Ma tu, Signore, dimori in eterno E la tua memoria è per ogni età.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13Tu ti leverai, tu avrai compassione di Sion; Perciocchè egli è tempo di averne pietà; Perciocchè il termine è giunto.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14Imperocchè i tuoi servitori hanno affezione alle pietre di essa, Ed hanno pietà della sua polvere.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15E le genti temeranno il Nome del Signore, E tutti i re della terra la tua gloria,
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16Quando il Signore avrà riedificata Sion, Quando egli sarà apparito nella sua gloria,
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17Ed avrà volto lo sguardo all'orazione de' desolati, E non avrà sprezzata la lor preghiera.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18Ciò sarà scritto all'età a venire; E il popolo che sarà creato loderà il Signore.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19Perciocchè egli avrà riguardato dall'alto luogo della sua santità; Perciocchè il Signore avrà mirato dal cielo verso la terra;
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20Per udire i gemiti de' prigioni; Per isciogliere quelli ch'erano condannati a morte;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21Acciocchè si narri in Sion il Nome del Signore, E la sua lode in Gerusalemme.
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22Quando i popoli e i regni saranno raunati insieme, Per servire al Signore.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23Egli ha tra via abbattute le mie forze; Egli ha scorciati i miei giorni.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24Io dirò: O Dio mio, non farmi trapassare al mezzo de' miei dì; I tuoi anni durano per ogni età.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25Tu fondasti già la terra; E i cieli son l'opera delle tue mani;
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
26Queste cose periranno, ma tu dimorerai; Ed esse invecchieranno tutte, come un vestimento; Tu le muterai come una vesta, e trapasseranno.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27Ma tu sei sempre lo stesso, E gli anni tuoi non finiranno giammai.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28I figliuoli de' tuoi servitori abiteranno, E la progenie loro sarà stabilita nel tuo cospetto.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.