Salmos 102
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ouve a minha oração, SENHOR! Que o meu clamor chegue a ti.
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2Não escondas de mim o teu rosto no dia da minha angústia. Inclina o teu ouvido para mim. Responde-me depressa no dia em que eu clamar.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3Pois os meus dias se consomem como fumaça. Os meus ossos queimam como uma tocha.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4O meu coração está ferido como a erva, e secou, pois até me esqueço de comer o meu pão.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5Por causa da voz do meu gemido, os meus ossos se apegam à minha pele.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6Sou como o pelicano do deserto. Tornei-me como a coruja dos lugares desolados.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7Fico vigiando, e tornei-me como um pardal solitário no telhado.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8Os meus inimigos me insultam o dia todo. Aqueles que estão furiosos contra mim usam o meu nome como maldição.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9Pois tenho comido cinzas como pão, e misturado a minha bebida com lágrimas,
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10por causa da tua indignação e da tua ira; pois tu me levantaste e me jogaste fora.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11Os meus dias são como uma sombra longa. Eu sequei como a erva.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12Mas tu, SENHOR, permanecerás para sempre; o teu renome dura por todas as gerações.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13Tu te levantarás e terás misericórdia de Sião, pois é tempo de ter compaixão dela. Sim, o tempo determinado chegou.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14Pois os teus servos têm prazer nas pedras dela, e se compadecem do seu pó.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15Então as nações temerão o nome do SENHOR, e todos os reis da terra a tua glória.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16Pois o SENHOR edificou a Sião. Ele apareceu na sua glória.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17Ele atendeu à oração dos desamparados, e não desprezou a oração deles.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18Isso será escrito para a geração futura. Um povo que será criado louvará ao SENHOR,
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19pois ele olhou para baixo desde o alto do seu santuário. Dos céus, o SENHOR viu a terra,
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20para ouvir os gemidos do prisioneiro, para libertar os condenados à morte,
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21para que os homens declarem o nome do SENHOR em Sião, e o seu louvor em Jerusalém,
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22quando os povos se reunirem, e os reinos, para servirem ao SENHOR.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23Ele enfraqueceu a minha força no caminho. Ele encurtou os meus dias.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24Eu disse: “Meu Deus, não me leves no meio dos meus dias. Os teus anos duram por todas as gerações.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25Antigamente, tu lançaste os fundamentos da terra. Os céus são a obra das tuas mãos.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
26Eles perecerão, mas tu permanecerás. Sim, todos eles se desgastarão como uma roupa. Tu os trocarás como um manto, e eles serão mudados.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27Mas tu és o mesmo. Os teus anos não terão fim.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28Os filhos dos teus servos continuarão. A descendência deles será estabelecida diante de ti.”
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.