Lucas 1
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Visto que muitos empreenderam organizar uma narrativa sobre as coisas que se cumpriram entre nós,
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2assim como nos transmitiram aqueles que desde o princípio foram testemunhas oculares e ministros da palavra,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3também me pareceu bem, depois de investigar cuidadosamente tudo desde o princípio, escrever-lhe em ordem, excelentíssimo Teófilo;
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4para que você tenha plena certeza das coisas em que foi instruído.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5Nos dias de Herodes, rei da Judeia, havia um sacerdote chamado Zacarias, do turno sacerdotal de Abias. Sua esposa era descendente de Arão, e o nome dela era Isabel.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6Ambos eram justos diante de Deus e viviam de modo irrepreensível, obedecendo a todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7Mas eles não tinham filhos, porque Isabel era estéril, e ambos já eram de idade avançada.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8Ora, enquanto Zacarias exercia o ofício sacerdotal diante de Deus durante o turno de sua divisão,
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9segundo o costume do ofício sacerdotal, coube-lhe por sorte entrar no templo do Senhor e queimar incenso.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10Toda a multidão do povo estava orando do lado de fora na hora do incenso.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11Um anjo do Senhor apareceu a ele, em pé à direita do altar do incenso.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12Zacarias ficou perturbado ao vê-lo e foi tomado de temor.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13Mas o anjo lhe disse: “Não tenha medo, Zacarias, porque a sua oração foi ouvida. Sua mulher, Isabel, lhe dará à luz um filho, e você o chamará pelo nome de João.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14Você terá alegria e regozijo, e muitos se alegrarão com o seu nascimento.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15Pois ele será grande diante do Senhor, e não beberá vinho nem bebida forte. Ele será cheio do Espírito Santo, desde o ventre de sua mãe.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16Ele converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor, o Deus deles.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17Ele irá adiante dele no espírito e poder de Elias, ‘para converter os corações dos pais aos filhos’, e os desobedientes à sabedoria dos justos; para preparar um povo preparado para o Senhor.”
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18Zacarias disse ao anjo: “Como posso ter certeza disso? Pois eu sou velho, e minha mulher já é de idade avançada.”
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19O anjo lhe respondeu: “Eu sou Gabriel, que estou na presença de Deus. Fui enviado para falar com você e lhe trazer esta boa notícia.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20Eis que, você ficará mudo e não poderá falar até o dia em que estas coisas acontecerem, porque você não creu nas minhas palavras, as quais se cumprirão no seu devido tempo.”
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21O povo estava esperando por Zacarias e se admirava com a demora dele no templo.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22Quando ele saiu, não podia falar com eles. Eles perceberam que ele tinha tido uma visão no templo. Ele continuava fazendo sinais para eles, e permaneceu mudo.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23Quando se cumpriram os dias do seu ministério, ele foi para a sua casa.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24Depois destes dias, Isabel, sua mulher, concebeu, e se ocultou por cinco meses, dizendo:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25“Foi assim que o Senhor agiu comigo nos dias em que olhou para mim, para tirar a minha vergonha diante das pessoas.”
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26Ora, no sexto mês, o anjo Gabriel foi enviado por Deus a uma cidade da Galileia chamada Nazaré,
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27a uma virgem prometida em casamento a um homem cujo nome era José, da casa de Davi. O nome da virgem era Maria.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28Tendo entrado, o anjo lhe disse: “Alegre-se, você que é altamente favorecida! O Senhor está com você. Bendita é você entre as mulheres!”
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29Mas, ao vê-lo, ela ficou muito perturbada com aquelas palavras e pensava no que significaria aquela saudação.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30O anjo lhe disse: “Não tenha medo, Maria, pois você achou graça diante de Deus.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31Eis que você conceberá no seu ventre e dará à luz um filho, e o chamará pelo nome de ‘Jesus’.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32Ele será grande e será chamado Filho do Altíssimo. O Senhor Deus lhe dará o trono de Davi, seu pai,
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33e ele reinará sobre a casa de Jacó para sempre. Não haverá fim para o seu Reino.”
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34Maria disse ao anjo: “Como será isso, visto que sou virgem?”
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35O anjo lhe respondeu: “O Espírito Santo virá sobre você, e o poder do Altíssimo a cobrirá com a sua sombra. Por isso também o santo que nascer de você será chamado Filho de Deus.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36Eis que Isabel, sua parenta, também concebeu um filho na sua velhice; e este é o sexto mês para aquela que era chamada estéril.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37Pois nada do que Deus diz é impossível.”
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38Maria disse: “Eis aqui a serva do Senhor; que se cumpra em mim segundo a sua palavra.” Então o anjo retirou-se dela.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39Maria levantou-se naqueles dias e foi apressadamente para a região montanhosa, para uma cidade de Judá,
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40e entrou na casa de Zacarias e saudou Isabel.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41Quando Isabel ouviu a saudação de Maria, o bebê saltou em seu ventre; e Isabel ficou cheia do Espírito Santo.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42Ela exclamou em alta voz e disse: “Bendita é você entre as mulheres, e bendito é o fruto do seu ventre!
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43Por que sou tão favorecida, para que a mãe do meu Senhor venha a mim?
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44Pois, assim que ouvi a sua saudação, o bebê saltou de alegria em meu ventre!
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45Bem-aventurada é aquela que creu, pois haverá o cumprimento das coisas que lhe foram ditas da parte do Senhor!”
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46Maria disse: “A minha alma engrandece ao Senhor.
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47O meu espírito se alegrou em Deus, meu Salvador,
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48pois ele olhou para a condição humilde de sua serva. Pois eis que, de agora em diante, todas as gerações me chamarão bem-aventurada.
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49Pois o Poderoso fez grandes coisas por mim. Santo é o seu nome.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50A sua misericórdia é de geração em geração sobre aqueles que o temem.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51Ele demonstrou força com o seu braço. Ele dispersou os soberbos na imaginação dos seus corações.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52Ele derrubou os príncipes de seus tronos, e exaltou os humildes.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53Ele encheu de bens os famintos. Ele despediu os ricos de mãos vazias.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54Ele auxiliou a Israel, seu servo, para se lembrar da misericórdia,
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55como ele falou aos nossos pais, a Abraão e à sua descendência para sempre.”
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56Maria ficou com ela cerca de três meses, e então voltou para a sua casa.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57Ora, cumpriu-se o tempo em que Isabel deveria dar à luz, e ela teve um filho.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58Seus vizinhos e parentes ouviram que o Senhor havia demonstrado grande misericórdia para com ela e se alegraram com ela.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59No oitavo dia, vieram circuncidar o menino; e queriam chamá-lo de Zacarias, segundo o nome de seu pai.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60Sua mãe respondeu: “Não; mas ele será chamado João.”
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61Eles lhe disseram: “Não há ninguém entre os seus parentes que seja chamado por este nome.”
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62Fizeram sinais ao pai dele, perguntando como ele queria que fosse chamado.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63Ele pediu uma tabuinha de escrever, e escreveu: “O nome dele é João.” Todos se admiraram.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64Imediatamente a sua boca se abriu e a sua língua se soltou, e ele falava, bendizendo a Deus.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65Todos os que moravam ao redor deles foram tomados de temor, e todas essas coisas foram comentadas por toda a região montanhosa da Judeia.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66Todos os que as ouviam as guardavam em seu coração, dizendo: “O que, então, será este menino?” A mão do Senhor estava com ele.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67Seu pai, Zacarias, ficou cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68“Bendito seja o Senhor, o Deus de Israel, pois ele visitou e redimiu o seu povo;
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69e levantou um chifre de salvação para nós na casa de seu servo Davi
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70(como ele falou por meio dos seus santos profetas desde os tempos antigos),
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71salvação dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos odeiam;
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72para mostrar misericórdia para com os nossos pais, para se lembrar da sua santa aliança,
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73o juramento que ele fez a Abraão, nosso pai,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74de nos conceder que nós, sendo libertos da mão dos nossos inimigos, o servíssemos sem temor,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75em santidade e justiça diante dele todos os dias da nossa vida.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76E você, menino, será chamado profeta do Altíssimo; pois você irá à frente do Senhor para preparar os seus caminhos,
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77para dar conhecimento de salvação ao seu povo pela remissão dos seus pecados,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78por causa da terna misericórdia do nosso Deus, pela qual o amanhecer do alto nos visitará,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79para brilhar sobre aqueles que estão sentados nas trevas e na sombra da morte; para guiar os nossos pés no caminho da paz.”
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80O menino crescia e se fortalecia em espírito, e esteve no deserto até o dia da sua manifestação pública a Israel.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.