Lucas 18
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ele também lhes contou uma parábola para mostrar que deviam orar sempre e não desanimar,
1Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
2dizendo: “Havia em certa cidade um juiz que não temia a Deus, nem respeitava os homens.
2глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
3Havia naquela cidade uma viúva, e ela frequentemente vinha a ele, dizendo: ‘Defende-me do meu adversário!’
3Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
4Por algum tempo ele não quis atendê-la; mas depois disse a si mesmo: ‘Embora eu não tema a Deus, nem respeite os homens,
4І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5todavia, como esta viúva me incomoda, eu a defenderei, para que ela não me esgote com suas vindas contínuas.’”
5то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6O Senhor disse: “Ouçam o que diz o juiz injusto.
6Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7Acaso Deus não fará justiça aos seus escolhidos, que clamam a ele de dia e de noite, embora seja paciente com eles?
7Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8Eu lhes digo que ele lhes fará justiça rapidamente. Contudo, quando o Filho do Homem vier, encontrará fé na terra?”
8Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9Ele também contou esta parábola a alguns que confiavam em sua própria justiça e desprezavam todos os outros:
9Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10“Dois homens subiram ao templo para orar; um era fariseu, e o outro, cobrador de impostos.
10Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11O fariseu, em pé, orava assim: ‘Deus, eu te agradeço porque não sou como os demais homens: extorsionários, injustos, adúlteros, ou mesmo como este cobrador de impostos.
11Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12Jejuo duas vezes por semana. Dou o dízimo de tudo o que ganho.’
12Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
13Mas o cobrador de impostos, estando de longe, nem mesmo ousava levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: ‘Deus, sê misericordioso para comigo, um pecador!’
13А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14Eu lhes digo que este homem desceu para sua casa justificado, e não o outro; pois todo o que se exalta será humilhado, mas o que se humilha será exaltado.”
14Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15Traziam-lhe também os seus bebês, para que ele os tocasse. Mas, quando os discípulos viram isso, os repreenderam.
15Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16Jesus os chamou, dizendo: “Deixem as criancinhas vir a mim, e não as impeçam, pois o Reino de Deus pertence aos que são semelhantes a elas.
16Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17Em verdade lhes digo: quem não receber o Reino de Deus como uma criancinha de modo algum entrará nele.”
17Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18Certo líder lhe perguntou, dizendo: “Bom Mestre, o que farei para herdar a vida eterna?”
18І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19Jesus lhe perguntou: “Por que você me chama de bom? Ninguém é bom, exceto um: Deus.
19Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
20Você conhece os mandamentos: ‘Não cometa adultério’, ‘Não mate’, ‘Não roube’, ‘Não dê falso testemunho’, ‘Honre seu pai e sua mãe’.”
20Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21Ele disse: “Tenho guardado todas essas coisas desde a minha juventude.”
21Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22Quando Jesus ouviu essas coisas, disse-lhe: “Ainda lhe falta uma coisa. Venda tudo o que você tem e distribua aos pobres. Então você terá um tesouro no céu; depois venha e siga-me.”
22Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
23Mas, quando ele ouviu essas coisas, ficou muito triste, pois era muito rico.
23Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
24Jesus, vendo que ele ficou muito triste, disse: “Como é difícil para os que têm riquezas entrar no Reino de Deus!
24Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
25Pois é mais fácil um camelo passar pelo olho de uma agulha do que um rico entrar no Reino de Deus.”
25Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Os que ouviram isso disseram: “Então, quem pode ser salvo?”
26Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
27Mas ele disse: “As coisas que são impossíveis para os homens são possíveis para Deus.”
27Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
28Pedro disse: “Veja, nós deixamos tudo e te seguimos.”
28Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29Ele lhes disse: “Em verdade lhes digo: não há ninguém que tenha deixado casa, esposa, irmãos, pais ou filhos por causa do Reino de Deus,
29Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
30que não receba muitas vezes mais neste tempo, e no mundo vindouro, a vida eterna.”
30та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
31Ele chamou os doze à parte e lhes disse: “Eis que estamos subindo para Jerusalém, e todas as coisas que estão escritas pelos profetas a respeito do Filho do Homem se cumprirão.
31Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
32Pois ele será entregue aos gentios, será zombado, tratado vergonhosamente e cuspido.
32Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
33Eles o açoitarão e o matarão. No terceiro dia, ele ressuscitará.”
33і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
34Eles não entenderam nada dessas coisas. Isso lhes estava oculto, e eles não compreendiam o que era dito.
34А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
35Ao aproximar-se ele de Jericó, um certo cego estava sentado à beira do caminho, mendigando.
35Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
36Ouvindo uma multidão passar, ele perguntou o que significava aquilo.
36чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
37Disseram-lhe que Jesus de Nazaré estava passando.
37Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
38Ele clamou: “Jesus, Filho de Davi, tem misericórdia de mim!”
38І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
39Os que iam à frente o repreenderam, para que ficasse quieto; mas ele clamava ainda mais: “Filho de Davi, tem misericórdia de mim!”
39А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
40Parando, Jesus ordenou que o trouxessem a ele. Quando ele chegou perto, perguntou-lhe:
40Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
41“O que você quer que eu lhe faça?” Ele disse: “Senhor, que eu possa ver novamente.”
41глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
42Jesus lhe disse: “Volte a enxergar. A sua fé o curou.”
42А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
43Imediatamente ele recuperou a visão e o seguiu, glorificando a Deus. Todo o povo, quando viu isso, louvou a Deus.
43І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.