Lucas 20
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Num daqueles dias, enquanto ele ensinava o povo no templo e anunciava o evangelho, os sacerdotes e os escribas chegaram a ele com os anciãos.
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2Eles lhe perguntaram: “Dize-nos: com que autoridade fazes estas coisas? Ou quem é que te deu esta autoridade?”
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3Ele lhes respondeu: “Eu também lhes farei uma pergunta. Digam-me:
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4o batismo de João era do céu ou dos homens?”
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
5Eles ponderaram entre si, dizendo: “Se dissermos: 'Do céu', ele dirá: 'Por que não creram nele?'
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6Mas, se dissermos: 'Dos homens', todo o povo nos apedrejará, pois estão persuadidos de que João era um profeta.”
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7Então responderam que não sabiam de onde era.
7І відказали, що не знають, звідкіля.
8Jesus lhes disse: “Tampouco eu lhes digo com que autoridade faço estas coisas.”
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9Ele começou a contar ao povo esta parábola: “Um homem plantou uma vinha, arrendou-a a alguns lavradores, e foi para outro país por muito tempo.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10No tempo certo, ele enviou um servo aos lavradores para receber a sua parte do fruto da vinha. Mas os lavradores o espancaram e o mandaram embora de mãos vazias.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11Ele enviou ainda outro servo, e eles também o espancaram, o trataram vergonhosamente, e o mandaram embora de mãos vazias.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12Ele enviou ainda um terceiro, e eles também o feriram e o expulsaram.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13O senhor da vinha disse: 'O que farei? Enviarei meu filho amado. Pode ser que, ao vê-lo, eles o respeitem.'
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14“Mas, quando os lavradores o viram, ponderaram entre si, dizendo: 'Este é o herdeiro. Venham, vamos matá-lo, para que a herança seja nossa.'
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15Então o lançaram fora da vinha e o mataram. O que, portanto, o senhor da vinha fará a eles?
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16Ele virá e destruirá esses lavradores, e dará a vinha a outros.” Quando ouviram isso, disseram: “Que isso nunca aconteça!”
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17Mas ele olhou para eles e disse: “Então, o que é isto que está escrito: 'A pedra que os construtores rejeitaram tornou-se a pedra angular'?
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18Todo aquele que cair sobre essa pedra será despedaçado, mas ela reduzirá a pó aquele sobre quem cair.”
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19Os principais sacerdotes e os escribas procuraram deitar as mãos nele naquela mesma hora, mas temeram o povo — pois sabiam que ele havia contado esta parábola contra eles.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20Eles o observavam e enviaram espiões, que fingiam ser justos, para tentar apanhá-lo em algo que dissesse, a fim de entregá-lo ao poder e à autoridade do governador.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21Eles lhe perguntaram: “Mestre, sabemos que falas e ensinas o que é certo, e não mostras parcialidade para com ninguém, mas ensinas verdadeiramente o caminho de Deus.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22É lícito para nós pagarmos impostos a César, ou não?”
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23Mas ele, percebendo a astúcia deles, disse-lhes: “Por que me põem à prova?
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24Mostrem-me um denário. De quem é a imagem e a inscrição que estão nele?” Eles responderam: “De César.”
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25Ele lhes disse: “Então deem a César o que é de César, e a Deus o que é de Deus.”
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26Eles não conseguiram apanhá-lo em suas palavras diante do povo. Maravilhados com a sua resposta, ficaram em silêncio.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27Alguns dos saduceus, aqueles que negam que haja ressurreição, aproximaram-se dele.
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28Eles lhe perguntaram: “Mestre, Moisés nos escreveu que, se o irmão de um homem morrer tendo esposa, e não tiver filhos, seu irmão deve casar-se com a esposa e suscitar descendência para seu irmão.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29Havia, portanto, sete irmãos. O primeiro casou-se e morreu sem filhos.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
30O segundo casou-se com ela, e morreu sem filhos.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
31O terceiro casou-se com ela, e da mesma forma todos os sete não deixaram filhos, e morreram.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
32Depois, a mulher também morreu.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
33Portanto, na ressurreição, de qual deles ela será esposa? Pois os sete a tiveram como esposa.”
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34Jesus lhes disse: “Os filhos desta era casam-se e são dados em casamento.
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35Mas aqueles que são considerados dignos de alcançar aquela era e a ressurreição dentre os mortos não se casam nem são dados em casamento.
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36Pois eles não podem mais morrer, porque são como os anjos e são filhos de Deus, sendo filhos da ressurreição.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37Mas que os mortos ressuscitam, até Moisés mostrou no episódio da sarça, quando chamou ao Senhor 'O Deus de Abraão, o Deus de Isaque e o Deus de Jacó.'
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38Ora, ele não é Deus de mortos, mas de vivos, pois para ele todos vivem.”
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39Alguns dos escribas responderam: “Mestre, o senhor falou bem.”
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40Eles não ousaram fazer-lhe mais nenhuma pergunta.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
41Ele lhes disse: “Por que dizem que o Cristo é filho de Davi?
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42O próprio Davi diz no livro de Salmos: 'O Senhor disse ao meu Senhor: “Assenta-te à minha direita,
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43até que eu ponha os teus inimigos por estrado dos teus pés.”'
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44“Portanto, Davi o chama de Senhor; então, como ele é seu filho?”
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45Ouvindo-o todo o povo, ele disse aos seus discípulos:
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46“Cuidado com os escribas, que gostam de andar com vestes longas, e amam as saudações nas praças, os melhores assentos nas sinagogas e os lugares de honra nos banquetes;
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47que devoram as casas das viúvas e fazem longas orações só por aparência. Estes receberão maior condenação.”
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.