Isaías 1
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A visão de Isaías, filho de Amoz, que ele teve a respeito de Judá e Jerusalém, nos dias de Uzias, Jotão, Acaz e Ezequias, reis de Judá.
1Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:
2Ouçam, ó céus, e escute, ó terra; pois o SENHOR falou: “Criei e eduquei filhos, mas eles se rebelaram contra mim.
2Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.
3O boi conhece o seu dono, e o jumento a manjedoura do seu senhor; mas Israel não conhece, o meu povo não compreende.”
3Віл знає господаря свого, й осел — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.
4Ah, nação pecadora, povo carregado de iniquidade, descendência de malfeitores, filhos dados à corrupção! Eles abandonaram o SENHOR. Desprezaram o Santo de Israel. Eles se alienaram e voltaram para trás.
4О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!
5Por que vocês deveriam ser castigados ainda mais, para que continuem a se rebelar cada vez mais? Toda a cabeça está doente, e todo o coração está fraco.
5Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.
6Desde a sola do pé até a cabeça não há nada são nele, apenas feridas, contusões e chagas abertas. Elas não foram fechadas, nem enfaixadas, nem aliviadas com óleo.
6Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.
7O país de vocês está desolado. Suas cidades foram queimadas a fogo. Estrangeiros devoram a sua terra na presença de vocês, e ela está desolada, como se tivesse sido destruída por estrangeiros.
7То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, — звичайно, опустошене чужинцями.
8A filha de Sião foi deixada como um abrigo na vinha, como uma cabana em um campo de melões, como uma cidade sitiada.
8І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.
9Se o SENHOR dos Exércitos não nos tivesse deixado um remanescente muito pequeno, nós teríamos sido como Sodoma. Nós teríamos sido como Gomorra.
9Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, — ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.
10Ouçam a palavra do SENHOR, vocês, governantes de Sodoma! Escutem a lei do nosso Deus, vocês, povo de Gomorra!
10Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!
11“De que me serve a multidão dos seus sacrifícios?”, diz o SENHOR. “Estou farto dos holocaustos de carneiros e da gordura de animais engordados. Não tenho prazer no sangue de novilhos, nem de cordeiros, nem de bodes.
11Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.
12Quando vocês vêm comparecer perante mim, quem exigiu isso das suas mãos, que pisem os meus átrios?
12Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?
13Não tragam mais ofertas vãs. O incenso é uma abominação para mim. Luas novas, sábados e convocações— não suporto assembleias iníquas.
13Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!
14A minha alma odeia as suas Luas Novas e as suas festas fixas. Elas são um peso para mim. Estou cansado de suportá-las.
14Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.
15Quando vocês estenderem as mãos, esconderei os meus olhos de vocês. Sim, quando fizerem muitas orações, eu não ouvirei. As suas mãos estão cheias de sangue.
15І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.
16Lavem-se. Purifiquem-se. Tirem a maldade das suas ações de diante dos meus olhos. Cessem de fazer o mal.
16Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;
17Aprendam a fazer o bem. Busquem a justiça. Socorram o oprimido. Defendam o órfão. Pleiteiem a causa da viúva.”
17Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
18“Venham agora, e vamos argumentar juntos”, diz o SENHOR: “Ainda que os seus pecados sejam como a escarlata, eles se tornarão brancos como a neve. Ainda que sejam vermelhos como o carmesim, eles se tornarão como a lã.
18А тодї прийдїть — і розсудимось, — говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця — я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, — обмию їх, як вовну.
19Se vocês estiverem dispostos e obedecerem, comerão o melhor da terra;
19Схочете слухняним робом у мене ходити, — буде вас земля усяким благом надїляти;
20mas se recusarem e se rebelarem, serão devorados pela espada; pois a boca do SENHOR o disse.”
20Затнетеся ж, опір ставши, — тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21Como a cidade fiel se tornou uma prostituta! Ela era cheia de justiça. A retidão habitava nela, mas agora há assassinos.
21О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер — душогубцї.
22A sua prata se tornou escória, o seu vinho foi misturado com água.
22Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23Os seus príncipes são rebeldes e companheiros de ladrões. Todos amam o suborno e correm atrás de recompensas. Eles não defendem o órfão, nem a causa da viúva chega até eles.
23Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.
24Portanto, o Senhor, DEUS dos Exércitos, o Poderoso de Israel, diz: “Ah, eu me aliviarei dos meus adversários, e me vingarei dos meus inimigos.
24Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!
25Voltarei a minha mão contra você, purificarei completamente a sua escória, e removerei todo o seu estanho.
25Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.
26Restaurarei os seus juízes como no princípio, e os seus conselheiros como no começo. Depois disso, você será chamada 'A cidade de justiça, uma cidade fiel'.”
26І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.
27Sião será redimida com justiça, e os seus convertidos com retidão.
27Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, — справедливостю;
28Mas a destruição dos transgressores e dos pecadores será conjunta, e aqueles que abandonam o SENHOR serão consumidos.
28А всїм відступникам і грішникам — погибель, і хто Господа покинув — затратиться.
29Pois eles se envergonharão dos carvalhos que vocês desejaram, e vocês serão confundidos por causa dos jardins que escolheram.
29А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;
30Pois vocês serão como um carvalho cujas folhas murcham, e como um jardim que não tem água.
30І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.
31O forte será como estopa, e a sua obra como uma faísca. Ambos queimarão juntos, e ninguém os apagará.”
31І потужний станесь — сьміттєм, праця ж його — іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.