Joel 1
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A palavra do SENHOR que veio a Joel, filho de Petuel.
1Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.
2Ouçam isto, vocês, anciãos, e escutem, todos vocês, habitantes da terra! Algo assim já aconteceu em seus dias, ou nos dias de seus pais?
2Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?
3Contem sobre isso aos seus filhos, e que seus filhos contem aos filhos deles, e os filhos deles, à geração seguinte.
3Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти — дальшому родові:
4O que o enxame de gafanhotos deixou, o grande gafanhoto comeu. O que o grande gafanhoto deixou, o gafanhoto comeu. O que o gafanhoto deixou, a lagarta comeu.
4Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.
5Acordem, bêbados, e chorem! Uivem, todos vocês, bebedores de vinho, por causa do vinho doce, pois foi cortado da boca de vocês.
5Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!
6Pois uma nação subiu contra a minha terra, forte e sem número. Seus dentes são dentes de leão, e tem as presas de uma leoa.
6Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його — левині, челюстї в його, як у левицї.
7Arrasou a minha videira, e despojou a minha figueira. Arrancou a sua casca e a jogou fora. Seus galhos ficaram brancos.
7Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, — тільки галузки її білїють.
8Lamente como uma virgem vestida de pano de saco pelo marido de sua juventude!
8О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!
9A oferta de cereais e a oferta de bebida foram cortadas da casa do SENHOR. Os sacerdotes, ministros do SENHOR, estão de luto.
9Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.
10O campo está arrasado. A terra pranteia, pois o cereal está destruído, O vinho novo secou, e o azeite escasseia.
10Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.
11Envergonhem-se, agricultores! Uivem, vinhateiros, pelo trigo e pela cevada; pois a colheita do campo pereceu.
11Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї — пропали жнива в полї.
12A videira secou, e a figueira murchou— a romãzeira, também a palmeira e a macieira, sim, todas as árvores do campo murcharam; pois a alegria murchou entre os filhos dos homens.
12Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь — всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.
13Vistam-se de pano de saco e lamentem, sacerdotes! Uivem, ministros do altar. Venham, passem a noite vestidos de pano de saco, ministros do meu Deus, pois a oferta de cereais e a oferta de bebida foram retidas da casa do seu Deus.
13Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.
14Santifiquem um jejum. Convoquem uma assembleia solene. Reúnam os anciãos e todos os habitantes da terra na casa do SENHOR, o seu Deus, e clamem ao SENHOR.
14Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.
15Ai daquele dia! Pois o dia do SENHOR está próximo, e virá como destruição da parte do Todo-Poderoso.
15О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.
16Não foi o alimento cortado diante dos nossos olhos, a alegria e o regozijo da casa do nosso Deus?
16Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?
17As sementes apodrecem debaixo dos seus torrões. Os celeiros estão desolados. Os armazéns estão em ruínas, pois o cereal murchou.
17Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.
18Como gemem os animais! As manadas de gado estão perplexas, porque não têm pasto. Sim, os rebanhos de ovelhas estão desolados.
18О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.
19SENHOR, a ti eu clamo, pois o fogo devorou os pastos do deserto, e a chama queimou todas as árvores do campo.
19До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.
20Sim, os animais do campo suspiram por ti, pois os ribeiros de água secaram, e o fogo devorou os pastos do deserto.
20Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.