Provérbios 1
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Os provérbios de Salomão, filho de Davi, rei de Israel:
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2para conhecer a sabedoria e a instrução; para discernir as palavras de entendimento;
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3para receber instrução no agir com sabedoria, na justiça, no juízo e na equidade;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4para dar prudência aos simples, conhecimento e discrição ao jovem—
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5para que o sábio ouça e cresça em aprendizado; para que o homem de entendimento alcance sábios conselhos;
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6para entender provérbios e parábolas, as palavras e os enigmas dos sábios.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7O temor do SENHOR é o princípio do conhecimento, mas os insensatos desprezam a sabedoria e a instrução.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8Meu filho, ouça a instrução do seu pai, e não abandone o ensino da sua mãe;
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9pois serão como uma coroa de graça para a sua cabeça, e correntes ao redor do seu pescoço.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10Meu filho, se pecadores o tentarem, não consinta.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11Se eles disserem: “Venha conosco. Vamos ficar de emboscada para derramar sangue. Vamos espreitar secretamente o inocente sem motivo.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
12Vamos engoli-los vivos como o Seol, e inteiros, como aqueles que descem à cova.
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
13Acharemos toda sorte de bens preciosos. Encheremos as nossas casas de despojos.
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14Lance a sua sorte entre nós. Teremos todos uma só bolsa”—
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
15meu filho, não ande pelo caminho com eles. Afaste o seu pé do caminho deles,
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16pois os seus pés correm para o mal. Eles se apressam para derramar sangue.
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17Pois debalde se estende a rede à vista de qualquer ave;
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18mas estes armam emboscadas contra o seu próprio sangue. Eles espreitam secretamente as suas próprias vidas.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19Assim são os caminhos de todo aquele que é ganancioso. A ganância tira a vida dos seus donos.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20A sabedoria clama em voz alta nas ruas. Ela levanta a sua voz nas praças públicas.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21Ela clama nas esquinas movimentadas. À entrada das portas da cidade, ela profere as suas palavras:
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22“Até quando, vocês simples, amarão a simplicidade? Até quando os zombadores terão prazer na zombaria, e os tolos odiarão o conhecimento?
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23Voltem-se para a minha repreensão. Eis que derramarei o meu espírito sobre vocês. Farei com que conheçam as minhas palavras.
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24Porque eu chamei, e vocês recusaram; estendi a minha mão, e ninguém prestou atenção;
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25mas vocês ignoraram todo o meu conselho, e não quiseram a minha repreensão;
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26eu também rirei do desastre de vocês. Zombarei quando a calamidade os alcançar,
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27quando a calamidade os alcançar como uma tempestade, quando o desastre chegar como um redemoinho, quando a angústia e a dor vierem sobre vocês.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28Então eles clamarão a mim, mas eu não responderei. Eles me buscarão diligentemente, mas não me encontrarão,
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
29porque odiaram o conhecimento, e não escolheram o temor do SENHOR.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30Não quiseram o meu conselho. Desprezaram toda a minha repreensão.
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31Portanto, comerão do fruto do seu próprio caminho, e se fartarão de seus próprios esquemas.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32Porque a rebeldia dos simples os matará. A falsa segurança dos tolos os destruirá.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33Mas quem me ouvir habitará em segurança, e estará tranquilo, sem temor do mal.”
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.