Proverbios 1
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1LOS proverbios de Salomón, hijo de David, rey de Israel:
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2Para entender sabiduría y doctrina; para conocer las razones prudentes;
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3Para recibir el consejo de prudencia, justicia, y juicio y equidad;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4Para dar sagacidad á los simples, y á los jóvenes inteligencia y cordura.
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5Oirá el sabio, y aumentará el saber; y el entendido adquirirá consejo;
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6Para entender parábola y declaración; palabras de sabios, y sus dichos oscuros.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7El principio de la sabiduría es el temor de Jehová: los insensatos desprecian la sabiduría y la enseñanza.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8Oye, hijo mío, la doctrina de tu padre, y no desprecies la dirección de tu madre:
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9Porque adorno de gracia serán á tu cabeza, y collares á tu cuello.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10Hijo mío, si los pecadores te quisieren engañar, no consientas.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11Si dijeren: Ven con nosotros, pongamos asechanzas á la sangre, acechemos sin motivo al inocente;
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
12Los tragaremos vivos como el sepulcro, y enteros, como los que caen en sima;
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
13Hallaremos riquezas de todas suertes, henchiremos nuestras casas de despojos;
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14Echa tu suerte entre nosotros; tengamos todos una bolsa:
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
15Hijo mío, no andes en camino con ellos; aparta tu pie de sus veredas:
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16Porque sus pies correrán al mal, é irán presurosos á derramar sangre.
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17Porque en vano se tenderá la red ante los ojos de toda ave;
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18Mas ellos á su propia sangre ponen asechanzas, y á sus almas tienden lazo.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19Tales son las sendas de todo el que es dado á la codicia, la cual prenderá el alma de sus poseedores.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20La sabiduría clama de fuera, da su voz en las plazas:
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21Clama en los principales lugares de concurso; en las entradas de las puertas de la ciudad dice sus razones:
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22¿Hasta cuándo, oh simples, amaréis la simpleza, y los burladores desearán el burlar, y los insensatos aborrecerán la ciencia?
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23Volveos á mi reprensión: he aquí yo os derramaré mi espíritu, y os haré saber mis palabras.
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24Por cuanto llamé, y no quisisteis; extendí mi mano, y no hubo quien escuchase;
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25Antes desechasteis todo consejo mío, y mi reprensión no quisisteis:
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26También yo me reiré en vuestra calamidad, y me burlaré cuando os viniere lo que teméis;
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27Cuando viniere como una destrucción lo que teméis, y vuestra calamidad llegare como un torbellino; cuando sobre vosotros viniere tribulación y angustia.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28Entonces me llamarán, y no responderé; buscarme han de mañana, y no me hallarán:
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
29Por cuanto aborrecieron la sabiduría, y no escogieron el temor de Jehová,
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30Ni quisieron mi consejo, y menospreciaron toda reprensión mía:
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31Comerán pues del fruto de su camino, y se hartarán de sus consejos.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32Porque el reposo de los ignorantes los matará, y la prosperidad de los necios los echará á perder.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33Mas el que me oyere, habitará confiadamente, y vivirá reposado, sin temor de mal.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.