Proverbios 31
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1PALABRAS del rey Lemuel; la profecía con que le enseñó su madre.
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
2¿Qué, hijo mío? ¿y qué, hijo de mi vientre? ¿y qué, hijo de mis deseos?
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
3No des á las mujeres tu fuerza, ni tus caminos á lo que es para destruir los reyes.
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
4No es de los reyes, oh Lemuel, no es de los reyes beber vino, ni de los príncipes la cerveza.
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
5No sea que bebiendo olviden la ley, y perviertan el derecho de todos los hijos afligidos.
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
6Dad la cerveza al desfallecido, y el vino á los de amargo ánimo:
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
7Beban, y olvídense de su necesidad, y de su miseria no más se acuerden.
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
8Abre tu boca por el mudo, en el juicio de todos los hijos de muerte.
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
9Abre tu boca, juzga justicia, y el derecho del pobre y del menesteroso.
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
10Mujer fuerte, ¿quién la hallará? porque su estima sobrepuja largamente á la de piedras preciosas.
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
11El corazón de su marido está en ella confiado, y no tendrá necesidad de despojo.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
12Darále ella bien y no mal, todos los días de su vida.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
13Buscó lana y lino, y con voluntad labró de sus manos.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
14Fué como navío de mercader: trae su pan de lejos.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
15Levantóse aun de noche, y dió comida á su familia, y ración á sus criadas.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
16Consideró la heredad, y compróla; y plantó viña del fruto de sus manos.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17Ciñó sus lomos de fortaleza, y esforzó sus brazos.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18Gustó que era buena su granjería: su candela no se apagó de noche.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19Aplicó sus manos al huso, y sus manos tomaron la rueca.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20Alargó su mano al pobre, y extendió sus manos al menesteroso.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21No tendrá temor de la nieve por su familia, porque toda su familia está vestida de ropas dobles.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
22Ella se hizo tapices; de lino fino y púrpura es su vestido.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
23Conocido es su marido en las puertas, cuando se sienta con los ancianos de la tierra.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24Hizo telas, y vendió; y dió cintas al mercader.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25Fortaleza y honor son su vestidura; y en el día postrero reirá.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26Abrió su boca con sabiduría: y la ley de clemencia está en su lengua.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
27Considera los caminos de su casa, y no come el pan de balde.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
28Levantáronse sus hijos, y llamáronla bienaventurada; y su marido también la alabó.
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
29Muchas mujeres hicieron el bien; mas tú las sobrepujaste á todas.
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
30Engañosa es la gracia, y vana la hermosura: la mujer que teme á Jehová, ésa será alabada.
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
31Dadle el fruto de sus manos, y alábenla en las puertas sus hechos.
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.