Провербеле 31
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувинтеле ымпэратулуй Лемуел. Ынвэцэтура пе каре й-о дэдя мама са.
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
2Че сэ-ць спун, фиуле? Че сэ-ць спун, фиул трупулуй меу? Че сэ-ць спун, фиуле, родул журуинцелор меле?
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
3Ну-ць да фемеилор влага ши дезмердэриле тале челор че перд пе ымпэраць.
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
4Ну се каде ымпэрацилор, Лемуеле, ну се каде ымпэрацилор сэ бя вин, нич воевозилор сэ умбле дупэ бэутурь тарь;
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
5ка ну кумва, бынд, сэ уйте леӂя ши сэ калче дрептуриле тутурор челор ненорочиць.
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
6Даць бэутурь тарь челуй че пере ши вин челуй ку суфлетул амэрыт,
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
7ка сэ бя сэ-шь уйте сэрэчия ши сэ ну-шь май адукэ аминте де неказуриле луй.
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
8Дескиде-ць гура пентру чел мут, пентру причина тутурор челор пэрэсиць!
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
9Дескиде-ць гура, жудекэ ку дрептате ши апэрэ пе чел ненорочит ши пе чел липсит.
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
10Чине поате гэси о фемее чинститэ? Еа есте май де прец декыт мэргэритареле.
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
11Инима бэрбатулуй се ынкреде ын еа ши ну дуче липсэ де венитурь.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
12Еа ый фаче бине, ши ну рэу, ын тоате зилеле веций сале.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
13Еа фаче рост де лынэ ши де ин ши лукрязэ ку мынь харниче.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
14Еа есте ка о корабие де негоц: де департе ышь адуче пыня.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
15Еа се скоалэ кынд есте ынкэ ноапте ши дэ хранэ касей сале ши ымпарте лукрул де песте зи служничелор сале.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
16Се гындеште ла ун огор ши-л кумпэрэ; дин родул мунчий ей сэдеште о вие.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17Еа ышь ынчинӂе мижлокул ку путере ши ышь оцелеште брацеле.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18Веде кэ мунка ый мерӂе бине, лумина ей ну се стинӂе ноаптя.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19Еа пуне мына пе фуркэ ши деӂетеле ей цин фусул.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20Еа ышь ынтинде мына кэтре чел ненорочит, ышь ынтинде брацул кэтре чел липсит.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21Ну се теме де зэпадэ пентру каса ей, кэч тоатэ каса ей есте ымбрэкатэ ку кэрэмизиу.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
22Еа ышь фаче ынвелиторь, аре хайне де ин субцире ши пурпурэ.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
23Бэрбатул ей есте бине вэзут ла порць, кынд шаде ку бэтрыний цэрий.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24Еа фаче кэмэшь ши ле винде ши дэ чингэторь негусторулуй.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25Еа есте ымбрэкатэ ку тэрие ши славэ ши рыде де зиуа де мыне.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26Еа дескиде гура ку ынцелепчуне ши ынвэцэтурь плэкуте ый сунт пе лимбэ.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
27Еа вегязэ асупра челор че се петрек ын каса ей ши ну мэнынкэ пыня леневирий.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
28Фиий ей се скоалэ ши о нумеск феричитэ; бэрбатул ей се скоалэ ши-й адуче лауде зикынд:
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
29„Мулте фете ау о пуртаре чинститэ, дар ту ле ынтречь пе тоате.”
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
30Дезмердэриле сунт ыншелэтоаре ши фрумусеця есте дешартэ, дар фемея каре се теме де Домнул ва фи лэудатэ.
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
31Рэсплэтиць-о ку родул мунчий ей ши фаптеле ей с-о лауде ла порциле четэций!
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.