Провербеле 18
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Чел урсуз каутэ че-й плаче луй, се супэрэ де орьче лукру бун.
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
2Небунулуй ну-й есте де ынвэцэтурэ, чи вря сэ арате че штие ел.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
3Кынд вине чел рэу, вине ши диспрецул ши, одатэ ку рушиня, вине ши окара.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
4Кувинтеле гурий унуй ом сунт ка ниште апе адынчь; изворул ынцелепчуний есте ка ун шувой каре курӂе ынтруна.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
5Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца челуй рэу, ка сэ недрептэцешть пе чел неприхэнит ла жудекатэ.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
6Ворбеле небунулуй адук чартэ ши гура луй ынжурэ пынэ стырнеште ловитурь.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
7Гура небунулуй ый адуче пеиря ши бузеле ый сунт о курсэ пентру суфлет.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
8Кувинтеле бырфиторулуй сунт ка прэжитуриле: алунекэ пынэ ын фундул мэрунтаелор.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
9Чине се леневеште ын лукрул луй есте фрате ку чел че нимичеште.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
10Нумеле Домнулуй есте ун турн таре; чел неприхэнит фуӂе ын ел ши стэ ла адэпост.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
11Аверя есте о четате ынтэритэ пентру чел богат; ын ынкипуиря луй, еа есте ун зид ыналт.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
12Ынаинте де пеире, инима омулуй се ынгымфэ, дар смерения мерӂе ынаинтя славей.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
13Чине рэспунде фэрэ сэ фи аскултат фаче о простие ши ышь траӂе рушиня.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
14Духул омулуй ыл сприжинэ ла боалэ. Дар духул доборыт де ынтристаре, чине-л ва ридика?
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
15О инимэ причепутэ добындеште штиинца ши урекя челор ынцелепць каутэ штиинца.
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
16Даруриле унуй ом ый фак лок ши-й дескид интраря ынаинтя челор марь.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
17Чел каре ворбеште ынтый ын причина луй паре кэ аре дрептате, дар вине челэлалт ши-л я ла черчетаре.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
18Сорцул пуне капэт неынцелеӂерилор ши хотэрэште ынтре чей путерничь.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
19Фраций недрептэциць сунт май греу де кыштигат декыт о четате ынтэритэ ши чертуриле лор сунт тот аша де греу де ынлэтурат ка зэвоареле уней касе ымпэрэтешть.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
20Дин родул гурий луй ышь сатурэ омул трупул, дин венитул бузелор луй се сатурэ.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
21Моартя ши вяца сунт ын путеря лимбий; орьчине о юбеште ый ва мынка роаделе.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
22Чине гэсеште о невастэ бунэ гэсеште феричиря; есте ун хар пе каре-л капэтэ де ла Домнул.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
23Сэракул ворбеште ругынду-се, дар богатул рэспунде ку асприме.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
24Чине ышь фаче мулць приетень ый фаче спре ненорочиря луй, дар есте ун приетен каре цине май мулт ла тине декыт ун фрате.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.