Провербеле 22
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ун нуме бун есте май де дорит декыт о богэцие маре ши а фи юбит прецуеште май мулт декыт арӂинтул ши аурул.
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2Богатул ши сэракул се ынтылнеск: Домнул й-а фэкут ши пе унул, ши пе алтул.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3Омул кибзуит веде ненорочиря ши се аскунде, дар чей прошть мерг ынаинте ши сунт педепсиць.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4Рэсплата смеренией, а фричий де Домнул, есте богэция, слава ши вяца.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5Спинь ши курсе сунт пе каля омулуй стрикат: чел че-шь пэзеште суфлетул се депэртязэ де еле.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6Ынвацэ пе копил каля пе каре требуе с-о урмезе, ши кынд ва ымбэтрыни, ну се ва абате де ла еа.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
7Богатул стэпынеште песте чей сэрачь, ши чел че я ку ымпрумут есте робул челуй че-й дэ ку ымпрумут.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8Чине сямэнэ нелеӂюире, нелеӂюире ва сечера, ши нуяуа нелеӂюирий луй есте гата.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9Омул милостив ва фи бинекувынтат, пентру кэ дэ сэракулуй дин пыня луй.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
10Изгонеште пе батжокоритор ши чарта се ва сфырши, неынцелеӂериле ши окэриле вор ынчета.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11Чине юбеште курэция инимий ши аре бунэвоинца пе бузе есте приетен ку ымпэратул.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12Окий Домнулуй пэзеск пе чел че аре штиинцэ, дар ынфрунтэ кувинтеле челуй стрикат.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13Ленешул зиче: „Афарэ есте ун леу, каре м-ар путя учиде пе улицэ!”
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
14Гура курвелор есте о гроапэ адынкэ; пе чине вря сэ-л педепсяскэ Домнул, ачела каде ын еа.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15Небуния есте липитэ де инима копилулуй, дар нуяуа чертэрий о ва дезлипи де ел.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16Чине асупреште пе сэрак ка сэ-шь мэряскэ авуция ва требуи сэ дя ши ел алтуя май богат ши ва дуче липсэ.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
17Плякэ-ць урекя ши аскултэ кувинтеле ынцелепцилор ши я ынвэцэтура мя ын инимэ!
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18Кэч есте бине сэ ле пэстрезь ынэунтрул тэу ши сэ-ць фие тоате деодатэ пе бузе.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19Пентру ка сэ-ць пуй ынкредеря ын Домнул, вряу сэ те ынвэц еу астэзь, да, пе тине.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20Н-ам аштернут еу оаре ын скрис пентру тине сфатурь ши куӂетэрь,
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
21ка сэ те ынвэц лукрурь темейниче, кувинте адевэрате, ка сэ рэспунзь ку ворбе адевэрате челуй че те тримите?
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22Ну деспуя пе сэрак, пентру кэ есте сэрак, ши ну асупри пе ненорочитул каре стэ ла поартэ!
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
23Кэч Домнул ле ва апэра причина лор ши ва деспуя вяца челор че-й деспоае.
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24Ну те ымприетени ку омул мыниос ши ну те ынсоци ку омул юте ла мыние,
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25ка ну кумва сэ те депринзь ку кэрэриле луй ши сэ-ць ажунгэ о курсэ пентру суфлет.
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26Ну фи принтре чей че пун кезэший, принтре чей че дау зэлог пентру даторий!
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27Кэч, дакэ н-ай ку че сэ плэтешть, пентру че ай вои сэ ци се я патул де суб тине?
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28Ну мута хотарул чел векь, пе каре л-ау ашезат пэринций тэй!
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29Дакэ везь ун ом искусит ын лукрул луй, ачела поате ста лынгэ ымпэраць, ну лынгэ оамений де рынд.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.