Провербеле 19
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Май мулт прецуеште сэракул каре умблэ ын неприхэниря луй декыт ун богат ку бузе стрикате ши небун.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Липса де штиинцэ есте о пагубэ пентру чинева ши чине аляргэ негьобеште ынаинте о нимереште рэу.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3Небуния омулуй ый сучеште каля ши апой кыртеште ымпотрива Домнулуй ку инима луй.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Богэция адуче ун маре нумэр де приетень, дар сэракул есте пэрэсит де приетенул луй.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Марторул минчинос ну рэмыне непедепсит ши чел че спуне минчунь ну ва скэпа.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Омул дарник аре мулць лингушиторь ши тоць сунт приетень ку чел че дэ дарурь.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Тоць фраций сэракулуй ыл урэск; ку кыт май мулт се депэртязэ приетений луй де ел! Ел се ындряптэ спре ей ку ворбе ругэтоаре, дар ей се фак невэзуць.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Чине капэтэ ынцелепчуне ышь юбеште суфлетул; чине пэстрязэ причеперя гэсеште феричиря.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Марторул минчинос ну рэмыне непедепсит ши чел че спуне минчунь ва пери.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Унуй небун ну-й шаде бине сэ трэяскэ ын десфэтэрь, ку атыт май пуцин унуй роб, сэ стэпыняскэ песте воевозь.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11Ынцелепчуня фаче пе ом рэбдэтор ши есте о чинсте пентру ел сэ уйте грешелиле.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12Мыния ымпэратулуй есте ка рэкнетул унуй леу ши бунэвоинца луй есте ка роуа пе ярбэ.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Ун фиу небун есте о ненорочире пентру татэл сэу, ши о невастэ гылчевитоаре есте ка о стряшинэ де пе каре пикурэ ынтруна.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14Каса ши аверя ле моштеним де ла пэринць, дар о невастэ причепутэ есте ун дар де ла Домнул.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15Леня те куфундэ ынтр-ун сомн адынк ши суфлетул молатик суферэ де фоаме.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Чине пэзеште порунка ышь пэзеште суфлетул; чине ну вегязэ асупра кэий сале ва мури.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Чине аре милэ де сэрак ымпрумутэ пе Домнул, ши Ел ый ва рэсплэти бинефачеря.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Педепсеште-ць фиул, кэч тот май есте нэдежде, дар ну дори сэ-л оморь!
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Чел пе каре-л апукэ мыния требуе сэ-шь я педяпса; кэч, дакэ-л скоць дин еа, ва требуи сэ май фачь о датэ лукрул ачеста.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Аскултэ сфатуриле ши примеште ынвэцэтура, ка сэ фий ынцелепт пе виитор!
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Омул фаче мулте планурь ын инима луй, дар хотэрыря Домнулуй, ачея се ымплинеште.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22Чея че фаче фармекул унуй ом есте бунэтатя луй; ши май мулт прецуеште ун сэрак декыт ун минчинос.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23Фрика де Домнул дуче ла вяцэ, ши чел че о аре петрече ноаптя сэтул, фэрэ сэ фие черчетат де ненорочире.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Ленешул ышь вырэ мына ын стракинэ ши н-о дуче ынапой ла гурэ.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Ловеште пе батжокоритор ши простул се ва фаче ынцелепт; мустрэ пе омул причепут ши ва ынцелеӂе штиинца!
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Чине жефуеште пе татэл сэу ши изгонеште пе мама са есте ун фиу каре адуче рушине ши окарэ.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Ынчетязэ, фиуле, сэ май аскулць ынвэцэтура, дакэ еа те депэртязэ де ынвэцэтуриле ынцелепте.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Ун мартор стрикат ышь бате жок де дрептате ши гура челор рэй ынгите нелеӂюиря.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29Педепселе сунт прегэтите пентру батжокориторь ши ловитуриле, пентру спинэриле небунилор.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.