Йов 1
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ера ын цара Уц ун ом каре се нумя Йов. Ши омул ачеста ера фэрэ приханэ ши курат ла суфлет. Ел се темя де Думнезеу ши се абэтя де ла рэу.
1Був (давно) чоловік у землї Уз, на імя Йов. Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого.
2И с-ау нэскут шапте фий ши трей фете.
2І родилось йому семеро синів й три дочки,
3Авя шапте мий де ой, трей мий де кэмиле, чинч суте де перекь де бой, чинч суте де мэгэрице ши ун фоарте маре нумэр де служиторь. Ши омул ачеста ера чел май ку вазэ динтре тоць локуиторий Рэсэритулуй.
3А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї.
4Фиий сэй се дучяу уний ла алций ши дэдяу, рынд пе рынд, кыте ун оспэц. Ши пофтяу ши пе челе трей сурорь але лор сэ мэнынче ши сэ бя ымпреунэ ку ей.
4Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись. Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними.
5Ши, дупэ че тречяу зилеле де оспэц, Йов кема ши сфинця пе фиий сэй: се скула дис-де-диминяцэ ши адучя пентру фиекаре дин ей кыте о ардере-де-тот. Кэч зичя Йов: „Поате кэ фиий мей ау пэкэтуит ши ау супэрат пе Думнезеу ын инима лор.” Аша авя Йов обичей сэ факэ.
5Як же сї гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись; і вставав на другий день рано вранцї й приносив про кожного з них всепаленнє. Бо думав Йов так: Може, дїти мої согрішили та позневажили Бога в серцї свойму. Так чинив, Йов щораз в такі днї.
6Фиий луй Думнезеу ау венит ынтр-о зи де с-ау ынфэцишат ынаинтя Домнулуй. Ши а венит ши Сатана ын мижлокул лор.
6Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.
7Домнул а зис Сатаней: „Де унде вий?” Ши Сатана а рэспунс Домнулуй: „Де ла кутреераря пэмынтулуй ши де ла плимбаря пе каре ам фэкут-о пе ел.”
7І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
8Домнул а зис Сатаней: „Ай вэзут пе робул Меу Йов? Ну есте нимень ка ел пе пэмынт. Есте ун ом фэрэ приханэ ши курат ла суфлет, каре се теме де Думнезеу ши се абате де ла рэу.”
8І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого.
9Ши Сатана а рэспунс Домнулуй: „Оаре деӂяба се теме Йов де Думнезеу?
9І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його?
10Ну л-ай окротит Ту пе ел, каса луй ши тот че есте ал луй? Ай бинекувынтат лукрул мынилор луй ши турмеле луй акоперэ цара.
10Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї;
11Дар я ынтинде-Ць мына ши атинӂе-Те де тот че аре, ши сунт ынкрединцат кэ Те ва блестема ын фацэ.”
11Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, — чи буде він благословити Тебе?
12Домнул а зис Сатаней: „Ятэ, ыць дау пе мынэ тот че аре, нумай асупра луй сэ ну ынтинзь мына.” Ши Сатана а плекат динаинтя Домнулуй.
12І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов Сатана з перед лиця Господнього.
13Ынтр-о зи, пе кынд фиий ши фийчеле луй Йов мынкау ши бяу вин ын каса фрателуй лор ынтый нэскут,
13Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого,
14а венит ла Йов ун сол, каре а зис: „Боий арау ши мэгэрицеле пэштяу лынгэ ей.
14Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослицї паслись поблизу,
15Ши с-ау арункат ниште сабеень асупра лор, й-ау луат ши ау трекут пе служиторь прин аскуцишул сабией. Нумай еу ам скэпат, ка сэ-ць дау де штире.”
15Аж се — набігли Савеї та й позаймали їх; кметї ж повитинали мечем; один я втїк сповістити тебе.
16Пе кынд ворбя ел ынкэ, а венит ун алтул ши а зис: „Фокул луй Думнезеу а кэзут дин чер ши а апринс оиле ши пе служиторий тэй ши й-а арс де тот. Нумай еу ам скэпат, ка сэ-ць дау де штире.”
16Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе.
17Пе кынд ворбя ел ынкэ, а венит ун алтул ши а зис: „Ниште халдеень, ыншираць ын трей чете, с-ау арункат асупра кэмилелор, ле-ау луат ши ау трекут пе служиторь прин аскуцишул сабией. Нумай еу ам скэпат, ка сэ-ць дау де штире.”
17Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе.
18Пе кынд ворбя ел ынкэ, а венит ун алтул ши а зис: „Фиий тэй ши фийчеле тале мынкау ши бяу вин ын каса фрателуй лор ынтый нэскут.
18Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,
19Ши деодатэ, а венит ун вынт маре де динколо де пустиу ши а избит ын челе патру колцурь але касей; каса с-а прэбушит песте тинерь ши ау мурит. Ши ам скэпат нумай еу, ка сэ-ць дау де штире.”
19Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.
20Атунч, Йов с-а скулат, шь-а сфышият мантауа ши шь-а тунс капул. Апой, арункынду-се ла пэмынт, с-а ынкинат
20І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,
21ши а зис: „Гол ам ешит дин пынтечеле мамей меле ши гол мэ вой ынтоарче ын сынул пэмынтулуй. Домнул а дат ши Домнул а луат. Бинекувынтат фие Нумеле Домнулуй!”
21І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне!
22Ын тоате ачестя, Йов н-а пэкэтуит делок ши н-а ворбит нимик некувиинчос ымпотрива луй Думнезеу.
22У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.