Йов 4
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2„Дакэ вом ындрэзни сэ-ць ворбим, те вей супэра? Дар чине ар путя сэ такэ?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3Де мулте орь ту ай ынвэцат пе алций ши ай ынтэрит мыниле слэбите.
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4Кувинтеле тале ау ридикат пе чей че се клэтинау ши ай ынтэрит ӂенункий каре се ындояу.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5Ши акум, кынд есте ворба де тине, ешть слаб! Акум, кынд ешть атинс ту, те тулбурь! Ну есте фрика та де Думнезеу сприжинул тэу?
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6Нэдеждя та ну-й неприхэниря та?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7Аду-ць аминте, те рог! Каре невиноват а перит? Каре оамень неприхэниць ау фост нимичиць?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8Дупэ кыте ам вэзут еу, нумай чей че арэ фэрэделеӂя ши сямэнэ нелеӂюиря ый сечерэ роаделе!
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9Ачея пер прин суфларя луй Думнезеу, нимичиць де вынтул мынией Луй.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10Муӂетул леилор ынчетязэ, динций пуилор де лей сунт здробиць!
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11Леул бэтрын пере дин липсэ де прадэ ши пуий леоайчей се рисипеск.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12Ун кувынт с-а фуришат пынэ ла мине, ши урекя мя й-а принс сунетеле ушоаре.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13Ын клипа кынд веденииле де ноапте фрэмынтэ гындул, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14м-а апукат гроаза ши спайма, ши тоате оаселе мь-ау тремурат.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Ун дух а трекут пе лынгэ мине… Тот пэрул ми с-а збырлит ка аричул…
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16Ун кип ку о ынфэцишаре некуноскутэ ера ынаинтя окилор мей. Ши ам аузит ун глас каре шоптя ынчетишор:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17‘Фи-ва омул фэрэ винэ ынаинтя луй Думнезеу? Фи-ва ел курат ынаинтя Челуй че л-а фэкут?’
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18Дакэ н-аре ынкредере Думнезеу нич ын служиторий Сэй, дакэ гэсеште Ел грешель кяр ла ынӂерий Сэй,
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19ку кыт май мулт ла чей че локуеск ын касе де лут, каре ышь траг обыршия дин цэрынэ ши пот фи здробиць ка ун верме!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20Де диминяцэ пынэ сяра сунт здробиць, пер пентру тотдяуна ши нимень ну цине сяма де ей.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21Ли се тае фирул веций, мор ши тот н-ау кэпэтат ынцелепчуня!
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.