Job 4
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Éliphaz de Théman prit la parole et dit:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Si nous osons ouvrir la bouche, en seras-tu peiné? Mais qui pourrait garder le silence?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3Voici, tu as souvent enseigné les autres, Tu as fortifié les mains languissantes,
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4Tes paroles ont relevé ceux qui chancelaient, Tu as affermi les genoux qui pliaient.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5Et maintenant qu’il s’agit de toi, tu faiblis! Maintenant que tu es atteint, tu te troubles!
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6Ta crainte de Dieu n’est-elle pas ton soutien? Ton espérance, n’est-ce pas ton intégrité?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7Cherche dans ton souvenir: quel est l’innocent qui a péri? Quels sont les justes qui ont été exterminés?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8Pour moi, je l’ai vu, ceux qui labourent l’iniquité Et qui sèment l’injustice en moissonnent les fruits;
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9Ils périssent par le souffle de Dieu, Ils sont consumés par le vent de sa colère,
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10Le rugissement des lions prend fin, Les dents des lionceaux sont brisées;
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11Le lion périt faute de proie, Et les petits de la lionne se dispersent.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12Une parole est arrivée furtivement jusqu’à moi, Et mon oreille en a recueilli les sons légers.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13Au moment où les visions de la nuit agitent la pensée, Quand les hommes sont livrés à un profond sommeil,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14Je fus saisi de frayeur et d’épouvante, Et tous mes os tremblèrent.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Un esprit passa près de moi… Tous mes cheveux se hérissèrent…
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16Une figure d’un aspect inconnu était devant mes yeux, Et j’entendis une voix qui murmurait doucement:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17L’homme serait-il juste devant Dieu? Serait-il pur devant celui qui l’a fait?
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18Si Dieu n’a pas confiance en ses serviteurs, S’il trouve de la folie chez ses anges,
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19Combien plus chez ceux qui habitent des maisons d’argile, Qui tirent leur origine de la poussière, Et qui peuvent être écrasés comme un vermisseau!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20Du matin au soir ils sont brisés, Ils périssent pour toujours, et nul n’y prend garde;
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21Le fil de leur vie est coupé, Ils meurent, et ils n’ont pas acquis la sagesse.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.