Job 27
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Job prit de nouveau la parole sous forme sentencieuse et dit:
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2Dieu qui me refuse justice est vivant! Le Tout-Puissant qui remplit mon âme d’amertume est vivant!
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3Aussi longtemps que j’aurai ma respiration, Et que le souffle de Dieu sera dans mes narines,
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4Mes lèvres ne prononceront rien d’injuste, Ma langue ne dira rien de faux.
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5Loin de moi la pensée de vous donner raison! Jusqu’à mon dernier soupir je défendrai mon innocence;
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6Je tiens à me justifier, et je ne faiblirai pas; Mon cœur ne me fait de reproche sur aucun de mes jours.
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7Que mon ennemi soit comme le méchant, Et mon adversaire comme l’impie!
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8Quelle espérance reste-t-il à l’impie, Quand Dieu coupe le fil de sa vie, Quand il lui retire son âme?
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
9Est-ce que Dieu écoute ses cris, Quand l’angoisse vient l’assaillir?
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10Fait-il du Tout-Puissant ses délices? Adresse-t-il en tout temps ses prières à Dieu?
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11Je vous enseignerai les voies de Dieu, Je ne vous cacherai pas les desseins du Tout-Puissant.
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12Mais vous les connaissez, et vous êtes d’accord; Pourquoi donc vous laisser aller à de vaines pensées?
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
13Voici la part que Dieu réserve au méchant, L’héritage que le Tout-Puissant destine à l’impie.
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
14S’il a des fils en grand nombre, c’est pour le glaive, Et ses rejetons manquent de pain;
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15Ceux qui échappent sont enterrés par la peste, Et leurs veuves ne les pleurent pas.
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16S’il amasse l’argent comme la poussière, S’il entasse les vêtements comme la boue,
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
17C’est lui qui entasse, mais c’est le juste qui se revêt, C’est l’homme intègre qui a l’argent en partage.
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
18Sa maison est comme celle que bâtit la teigne, Comme la cabane que fait un gardien.
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19Il se couche riche, et il meurt dépouillé; Il ouvre les yeux, et tout a disparu.
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
20Les terreurs le surprennent comme des eaux; Un tourbillon l’enlève au milieu de la nuit.
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
21Le vent d’orient l’emporte, et il s’en va; Il l’arrache violemment de sa demeure.
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22Dieu lance sans pitié des traits contre lui, Et le méchant voudrait fuir pour les éviter.
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
23On bat des mains à sa chute, Et on le siffle à son départ.
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.