约伯记 27
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1约伯 接着说：
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2神夺去我的理，全能者使我心中愁苦。 我指着永生的 神起誓：
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3我的生命尚在我里面； 神所赐呼吸之气仍在我的鼻孔内。
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4我的嘴决不说非义之言； 我的舌也不说诡诈之语。
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5我断不以你们为是； 我至死必不以自己为不正！
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6我持定我的义，必不放松； 在世的日子，我心必不责备我。
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7愿我的仇敌如恶人一样； 愿那起来攻击我的，如不义之人一般。
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8不敬虔的人虽然得利， 神夺取其命的时候还有什么指望呢？
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
9患难临到他， 神岂能听他的呼求？
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10他岂以全能者为乐， 随时求告 神呢？
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11神的作为，我要指教你们； 全能者所行的，我也不隐瞒。
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12你们自己也都见过， 为何全然变为虚妄呢？
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
13神为恶人所定的分， 强暴人从全能者所得的报乃是这样：
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
14倘或他的儿女增多，还是被刀所杀； 他的子孙必不得饱食。
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15他所遗留的人必死而埋葬； 他的寡妇也不哀哭。
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16他虽积蓄银子如尘沙， 预备衣服如泥土；
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
17他只管预备，义人却要穿上； 他的银子，无辜的人要分取。
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
18他建造房屋如虫做窝， 又如守望者所搭的棚。
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19他虽富足躺卧，却不得收殓， 转眼之间就不在了。
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
20惊恐如波涛将他追上； 暴风在夜间将他刮去。
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
21东风把他飘去， 又刮他离开本处。
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22神要向他射箭，并不留情； 他恨不得逃脱 神的手。
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
23人要向他拍掌， 并要发叱声，使他离开本处。
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.