约伯记 6
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1约伯 回答说：
1І відказав Йов і промовив:
2惟愿我的烦恼称一称， 我一切的灾害放在天平里；
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
3现今都比海沙更重， 所以我的言语急躁。
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4因全能者的箭射入我身； 其毒，我的灵喝尽了； 神的惊吓摆阵攻击我。
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
5野驴有草岂能叫唤？ 牛有料岂能吼叫？
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
6物淡而无盐岂可吃吗？ 蛋青有什么滋味呢？
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
7看为可厌的食物， 我心不肯挨近。
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8惟愿我得着所求的， 愿 神赐我所切望的；
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9就是愿 神把我压碎， 伸手将我剪除。
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10我因没有违弃那圣者的言语， 就仍以此为安慰， 在不止息的痛苦中还可踊跃。
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11我有什么气力使我等候？ 我有什么结局使我忍耐？
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12我的气力岂是石头的气力？ 我的肉身岂是铜的呢？
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13在我岂不是毫无帮助吗？ 智慧岂不是从我心中赶出净尽吗？
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14那将要灰心、离弃全能者、 不敬畏 神的人， 他的朋友当以慈爱待他。
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15我的弟兄诡诈，好像溪水， 又像溪水流干的河道。
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
16这河因结冰发黑， 有雪藏在其中；
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17天气渐暖就随时消化， 日头炎热便从原处干涸。
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18结伴的客旅 离弃大道 ， 顺河偏行，到荒野之地死亡。
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19提玛 结伴的客旅瞻望； 示巴 同伙的人等候。
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20他们因失了盼望就抱愧， 来到那里便蒙羞。
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21现在你们正是这样， 看见惊吓的事便惧怕。
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
22我岂说：请你们供给我， 从你们的财物中送礼物给我？
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
23岂说：拯救我脱离敌人的手吗？ 救赎我脱离强暴人的手吗？
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
24请你们教导我，我便不作声； 使我明白在何事上有错。
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
25正直的言语力量何其大！ 但你们责备是责备什么呢？
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
26绝望人的讲论既然如风， 你们还想要驳正言语吗？
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
27你们想为孤儿拈阄， 以朋友当货物。
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
28现在请你们看看我， 我决不当面说谎。
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29请你们转意，不要不公； 请再转意，我的事有理。
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
30我的舌上岂有不义吗？ 我的口里岂不辨奸恶吗？
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.