Job 6
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1But Job answered, and said:
1І відказав Йов і промовив:
2O that my sins, whereby I have deserved wrath, and the calamity that I suffer, were weighed in a balance.
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
3As the sand of the sea this would appear heavier: therefore my words are full of sorrow:
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4For the arrows of the Lord are in me, the rage whereof drinketh up my spirit, and the terrors of the Lord war against me.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
5Will the wild ass bray when he hath grass? or will the ox low when he standeth before a full manger?
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
6Or can an unsavoury thing be eaten, that is not seasoned with salt? or can a man taste that which when tasted bringeth death?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
7The things which before my soul would not touch, now, through anguish are my meats.
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8Who will grant that my request may come: and that God may give me what I look for?
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9And that he that hath begun may destroy me, that he may let loose his hand, and cut me off?
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10And that this may be my comfort, that afflicting me with sorrow, he spare not, nor I contradict the words of the Holy One.
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11For what is my strength, that I can hold out? or what is my end that I should keep patience?
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12My strength is not the strength of stones, nor is my flesh of brass.
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13Behold there is no help for me in myself, and my familiar friends also are departed from me.
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14He that taketh away mercy from his friend, forsaketh the fear of the Lord.
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15My brethren have passed by me, as the torrent that passeth swiftly in the valleys.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
16They that fear the hoary frost, the snow shall fall upon them.
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17At the time when they shall be scattered they shall perish: and after it groweth hot they shall be melted out of their place.
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18The paths of their steps are entangled: they shall walk in vain, and shall perish.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19Consider the paths of Thema, the ways of Saba, and wait a little while.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20They are confounded, because I have hoped: they are come also even unto me, and are covered with shame.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21Now you are come: and now seeing my affliction you are afraid.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
22Did I say: Bring to me, and give me of your substance?
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
23Or deliver me from the hand of the enemy, and rescue me out of the hand of the mighty?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
24Teach me, and I will hold my peace: and if I have been ignorant in any thing, instruct me.
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
25Why have you detracted the words of truth, whereas there is none of you that can reprove me?
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
26You dress up speeches only to rebuke, and you utter words to the wind.
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
27You rush in upon the fatherless, and you endeavour to overthrow your friend.
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
28However finish what you have begun, give ear, and see whether I lie.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
29Answer, I beseech you, without contention: and speaking that which is just, judge ye.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
30And you shall not And iniquity in my tongue, neither shall folly sound in my mouth.
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.