Acts 1
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The former treatise I made, O Theophilus, of all things which Jesus began to do and to teach,
1Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2Until the day on which, giving commandments by the Holy Ghost to the apostles whom he had chosen, he was taken up.
2аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3To whom also he shewed himself alive after his passion, by many proofs, for forty days appearing to them, and speaking of the kingdom of God.
3перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4And eating together with them, he commanded them, that they should not depart from Jerusalem, but should wait for the promise of the Father, which you have heard (saith he) by my mouth.
4і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5For John indeed baptized with water, but you shall be baptized with the Holy Ghost, not many days hence.
5Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6They therefore who were come together, asked him, saying: Lord, wilt thou at this time restore again the kingdom to Israel?
6Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7But he said to them: It is not for you to know the times or moments, which the Father hath put in his own power:
7Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8But you shall receive the power of the Holy Ghost coming upon you, and you shall be witnesses unto me in Jerusalem, and in all Judea, and Samaria, and even to the uttermost part of the earth.
8А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9And when he had said these things, while they looked on, he was raised up: and a cloud received him out of their sight.
9І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10And while they were beholding him going up to heaven, behold two men stood by them in white garments.
10І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11Who also said: Ye men of Galilee, why stand you looking up to heaven? This Jesus who is taken up from you into heaven, shall so come, as you have seen him going into heaven.
11котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12Then they returned to Jerusalem from the mount that is called Olivet, which is nigh Jerusalem, within a sabbath day’s journey.
12Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13And when they were come in, they went up into an upper room, where abode Peter and John, James and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James of Alpheus, and Simon Zelotes, and Jude the brother of James.
13І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14All these were persevering with one mind in prayer with the women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.
14Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15In those days Peter rising up in the midst of the brethren, said: (now the number of persons together was about an hundred and twenty:)
15І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16Men, brethren, the scripture must needs be fulfilled, which the Holy Ghost spoke before by the mouth of David concerning Judas, who was the leader of them that apprehended Jesus:
16Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17Who was numbered with us, and had obtained part of this ministry.
17Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18And he indeed hath possessed a field of the reward of iniquity, and being hanged, burst asunder in the midst: and all his bowels gushed out.
18Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19And it became known to all the inhabitants of Jerusalem: so that the same field was called in their tongue, Haceldama, that is to say, The field of blood.
19І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20For it is written in the book of Psalms: Let their habitation become desolate, and let there be none to dwell therein. And his bishopric let another take.
20Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.
21Wherefore of these men who have companied with us all the time that the Lord Jesus came in and went out among us,
21Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22Beginning from the baptism of John, until the day wherein he was taken up from us, one of these must be made a witness with us of his resurrection.
22почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23And they appointed two, Joseph, called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias.
23І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24And praying, they said: Thou, Lord, who knowest the hearts of all men, shew whether of these two thou hast chosen,
24І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25To take the place of this ministry and apostleship, from which Judas hath by transgression fallen, that he might go to his own place.
25приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26And they gave them lots, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.
26І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.