Romans 1
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Paul, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated unto the gospel of God,
1Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2Which he had promised before, by his prophets, in the holy scriptures,
2(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
3Concerning his Son, who was made to him of the seed of David, according to the flesh,
3про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
4Who was predestinated the Son of God in power, according to the spirit of sanctification, by the resurrection of our Lord Jesus Christ from the dead;
4обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5By whom we have received grace and apostleship for obedience to the faith, in all nations, for his name;
5(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6Among whom are you also the called of Jesus Christ:
6між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
7To all that are at Rome, the beloved of God, called to be saints. Grace to you, and peace from God our Father, and from the Lord Jesus Christ.
7Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8First I give thanks to my God, through Jesus Christ, for you all, because your faith is spoken of in the whole world.
8Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9For God is my witness, whom I serve in my spirit in the gospel of his Son, that without ceasing I make a commemoration of you;
9Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10Always in my prayers making request, if by any means now at length I may have a prosperous journey, by the will of God, to come unto you.
10усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11For I long to see you, that I may impart unto you some spiritual grace, to strengthen you:
11Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
12That is to say, that I may be comforted together in you, by that which is common to us both, your faith and mine.
12се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13And I would not have you ignorant, brethren, that I have often purposed to come unto you, (and have been hindered hitherto,) that I might have some fruit among you also, even as among other Gentiles.
13Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14To the Greeks and to the barbarians, to the wise and to the unwise, I am a debtor;
14Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15So (as much as is in me) I am ready to preach the gospel to you also that are at Rome.
15От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16For I am not ashamed of the gospel. For it is the power of God unto salvation to every one that believeth, to the Jew first, and to the Greek.
16Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17For the justice of God is revealed therein, from faith unto faith, as it is written: The just man liveth by faith.
17Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and injustice of those men that detain the truth of God in injustice:
18Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
19Because that which is known of God is manifest in them. For God hath manifested it unto them.
19Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
20For the invisible things of him, from the creation of the world, are clearly seen, being understood by the things that are made; his eternal power also, and divinity: so that they are inexcusable.
20Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
21Because that, when they knew God, they have not glorified him as God, or given thanks; but became vain in their thoughts, and their foolish heart was darkened.
21Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22For professing themselves to be wise, they became fools.
22Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23And they changed the glory of the incorruptible God into the likeness of the image of a corruptible man, and of birds, and of fourfooted beasts, and of creeping things.
23і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24Wherefore God gave them up to the desires of their heart, unto uncleanness, to dishonour their own bodies among themselves.
24Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25Who changed the truth of God into a lie; and worshipped and served the creature rather than the Creator, who is blessed for ever. Amen.
25Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
26For this cause God delivered them up to shameful affections. For their women have changed the natural use into that use which is against nature.
26За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
27And, in like manner, the men also, leaving the natural use of the women, have burned in their lusts one towards another, men with men working that which is filthy, and receiving in themselves the recompense which was due to their error.
27так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28And as they liked not to have God in their knowledge, God delivered them up to a reprobate sense, to do those things which are not convenient;
28І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, —
29Being filled with all iniquity, malice, fornication, avarice, wickedness, full of envy, murder, contention, deceit, malignity, whisperers,
29сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
30Detractors, hateful to God, contumelious, proud, haughty, inventors of evil things, disobedient to parents,
30осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31Foolish, dissolute, without affection, without fidelity, without mercy.
31нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
32Who, having known the justice of God, did not understand that they who do such things, are worthy of death; and not only they that do them, but they also that consent to them that do them.
32Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.