Romans 1
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Paul, a servant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated unto the gospel of God,
1Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2(Which he had promised afore by his prophets in the holy scriptures,)
2(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
3Concerning his Son Jesus Christ our Lord, which was made of the seed of David according to the flesh;
3про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
4And declared to be the Son of God with power, according to the spirit of holiness, by the resurrection from the dead:
4обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5By whom we have received grace and apostleship, for obedience to the faith among all nations, for his name:
5(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6Among whom are ye also the called of Jesus Christ:
6між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
7To all that be in Rome, beloved of God, called to be saints: Grace to you and peace from God our Father, and the Lord Jesus Christ.
7Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is spoken of throughout the whole world.
8Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9For God is my witness, whom I serve with my spirit in the gospel of his Son, that without ceasing I make mention of you always in my prayers;
9Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10Making request, if by any means now at length I might have a prosperous journey by the will of God to come unto you.
10усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11For I long to see you, that I may impart unto you some spiritual gift, to the end ye may be established;
11Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
12That is, that I may be comforted together with you by the mutual faith both of you and me.
12се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13Now I would not have you ignorant, brethren, that oftentimes I purposed to come unto you, (but was let hitherto,) that I might have some fruit among you also, even as among other Gentiles.
13Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14I am debtor both to the Greeks, and to the Barbarians; both to the wise, and to the unwise.
14Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15So, as much as in me is, I am ready to preach the gospel to you that are at Rome also.
15От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16For I am not ashamed of the gospel of Christ: for it is the power of God unto salvation to every one that believeth; to the Jew first, and also to the Greek.
16Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17For therein is the righteousness of God revealed from faith to faith: as it is written, The just shall live by faith.
17Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who hold the truth in unrighteousness;
18Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
19Because that which may be known of God is manifest in them; for God hath shewed it unto them.
19Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
20For the invisible things of him from the creation of the world are clearly seen, being understood by the things that are made, even his eternal power and Godhead; so that they are without excuse:
20Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
21Because that, when they knew God, they glorified him not as God, neither were thankful; but became vain in their imaginations, and their foolish heart was darkened.
21Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22Professing themselves to be wise, they became fools,
22Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23And changed the glory of the uncorruptible God into an image made like to corruptible man, and to birds, and fourfooted beasts, and creeping things.
23і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24Wherefore God also gave them up to uncleanness through the lusts of their own hearts, to dishonour their own bodies between themselves:
24Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25Who changed the truth of God into a lie, and worshipped and served the creature more than the Creator, who is blessed for ever. Amen.
25Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
26For this cause God gave them up unto vile affections: for even their women did change the natural use into that which is against nature:
26За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
27And likewise also the men, leaving the natural use of the woman, burned in their lust one toward another; men with men working that which is unseemly, and receiving in themselves that recompence of their error which was meet.
27так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28And even as they did not like to retain God in their knowledge, God gave them over to a reprobate mind, to do those things which are not convenient;
28І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, —
29Being filled with all unrighteousness, fornication, wickedness, covetousness, maliciousness; full of envy, murder, debate, deceit, malignity; whisperers,
29сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
30Backbiters, haters of God, despiteful, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,
30осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31Without understanding, covenantbreakers, without natural affection, implacable, unmerciful:
31нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
32Who knowing the judgment of God, that they which commit such things are worthy of death, not only do the same, but have pleasure in them that do them.
32Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.