Romans 7
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Know ye not, brethren, (for I speak to them that know the law,) how that the law hath dominion over a man as long as he liveth?
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2For the woman which hath an husband is bound by the law to her husband so long as he liveth; but if the husband be dead, she is loosed from the law of her husband.
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
3So then if, while her husband liveth, she be married to another man, she shall be called an adulteress: but if her husband be dead, she is free from that law; so that she is no adulteress, though she be married to another man.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4Wherefore, my brethren, ye also are become dead to the law by the body of Christ; that ye should be married to another, even to him who is raised from the dead, that we should bring forth fruit unto God.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5For when we were in the flesh, the motions of sins, which were by the law, did work in our members to bring forth fruit unto death.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
6But now we are delivered from the law, that being dead wherein we were held; that we should serve in newness of spirit, and not in the oldness of the letter.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7What shall we say then? Is the law sin? God forbid. Nay, I had not known sin, but by the law: for I had not known lust, except the law had said, Thou shalt not covet.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8But sin, taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of concupiscence. For without the law sin was dead.
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9For I was alive without the law once: but when the commandment came, sin revived, and I died.
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10And the commandment, which was ordained to life, I found to be unto death.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11For sin, taking occasion by the commandment, deceived me, and by it slew me .
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12Wherefore the law is holy, and the commandment holy, and just, and good.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13Was then that which is good made death unto me? God forbid. But sin, that it might appear sin, working death in me by that which is good; that sin by the commandment might become exceeding sinful.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14For we know that the law is spiritual: but I am carnal, sold under sin.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
15For that which I do I allow not: for what I would, that do I not; but what I hate, that do I.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16If then I do that which I would not, I consent unto the law that it is good.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17Now then it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
18For I know that in me (that is, in my flesh,) dwelleth no good thing: for to will is present with me; but how to perform that which is good I find not.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19For the good that I would I do not: but the evil which I would not, that I do.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20Now if I do that I would not, it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
21I find then a law, that, when I would do good, evil is present with me.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22For I delight in the law of God after the inward man:
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
23But I see another law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity to the law of sin which is in my members.
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
24O wretched man that I am! who shall deliver me from the body of this death?
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
25I thank God through Jesus Christ our Lord. So then with the mind I myself serve the law of God; but with the flesh the law of sin.
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.