Ecclesiastes 1
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The words of the Preacher, the son of David, king in Jerusalem.
1Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
2Vanity of vanities, saith the Preacher, vanity of vanities; all is vanity.
2Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
3What profit hath a man of all his labour which he taketh under the sun?
3Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
4One generation passeth away, and another generation cometh: but the earth abideth for ever.
4Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
5The sun also ariseth, and the sun goeth down, and hasteth to his place where he arose.
5Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
6The wind goeth toward the south, and turneth about unto the north; it whirleth about continually, and the wind returneth again according to his circuits.
6Вітер повіє на полуднє, потім поверне ʼд півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
7All the rivers run into the sea; yet the sea is not full; unto the place from whence the rivers come, thither they return again.
7Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
8All things are full of labour; man cannot utter it: the eye is not satisfied with seeing, nor the ear filled with hearing.
8Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
9The thing that hath been, it is that which shall be; and that which is done is that which shall be done: and there is no new thing under the sun.
9Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
10Is there any thing whereof it may be said, See, this is new? it hath been already of old time, which was before us.
10Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
11There is no remembrance of former things; neither shall there be any remembrance of things that are to come with those that shall come after.
11Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
12¶ I the Preacher was king over Israel in Jerusalem.
12Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
13And I gave my heart to seek and search out by wisdom concerning all things that are done under heaven: this sore travail hath God given to the sons of man to be exercised therewith.
13І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
14I have seen all the works that are done under the sun; and, behold, all is vanity and vexation of spirit.
14Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
15That which is crooked cannot be made straight: and that which is wanting cannot be numbered.
15Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
16I communed with mine own heart, saying, Lo, I am come to great estate, and have gotten more wisdom than all they that have been before me in Jerusalem: yea, my heart had great experience of wisdom and knowledge.
16Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
17And I gave my heart to know wisdom, and to know madness and folly: I perceived that this also is vexation of spirit.
17І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;
18For in much wisdom is much grief: and he that increaseth knowledge increaseth sorrow.
18Бо в кого більш мудростї, в того більш і смутку; й хто прибільшує знаннє, — прибільшує й гризоти.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.