Ecclesiastes 5
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Keep thy foot when thou goest to the house of God, and be more ready to hear, than to give the sacrifice of fools: for they consider not that they do evil.
1Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землї; тим нехай у тебе буде слів не багацько.
2Be not rash with thy mouth, and let not thine heart be hasty to utter any thing before God: for God is in heaven, and thou upon earth: therefore let thy words be few.
2Бо як сни снуються тодї, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів.
3For a dream cometh through the multitude of business; and a fool’s voice is known by multitude of words.
3Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю.
4When thou vowest a vow unto God, defer not to pay it; for he hath no pleasure in fools: pay that which thou hast vowed.
4Лучше не обітувати, нїж, обітувавши, не спевнити.
5Better is it that thou shouldest not vow, than that thou shouldest vow and not pay.
5Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка. На що тобі того, щоб Бог прогнївався за твої слова та й в нїщо обернув дїло рук твоїх?
6Suffer not thy mouth to cause thy flesh to sin; neither say thou before the angel, that it was an error: wherefore should God be angry at thy voice, and destroy the work of thine hands?
6Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах — багато марноти. Нї! ти бійся Бога.
7For in the multitude of dreams and many words there are also divers vanities: but fear thou God.
7Як побачиш у якій країнї, що тїснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший;
8¶ If thou seest the oppression of the poor, and violent perverting of judgment and justice in a province, marvel not at the matter: for he that is higher than the highest regardeth; and there be higher than they.
8Перед же веде в цїлій країнї — царь, а сей дбає про всю країну.
9¶ Moreover the profit of the earth is for all: the king himself is served by the field.
9Хто любить гроші, не вдовольниться нїколи, хто ж любить багацтво, не похіснуєсь ним. А се — марнота.
10He that loveth silver shall not be satisfied with silver; nor he that loveth abundance with increase: this is also vanity.
10Намножується статків, та бо намножується й тих, що їх спотребовують; і яке ж тому добро, чиї вони: хиба що дивиться на них своїми очима?
11When goods increase, they are increased that eat them: and what good is there to the owners thereof, saving the beholding of them with their eyes?
11Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак.
12The sleep of a labouring man is sweet, whether he eat little or much: but the abundance of the rich will not suffer him to sleep.
12Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі.
13There is a sore evil which I have seen under the sun, namely , riches kept for the owners thereof to their hurt.
13Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки.
14But those riches perish by evil travail: and he begetteth a son, and there is nothing in his hand.
14Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руцї своїй.
15As he came forth of his mother’s womb, naked shall he return to go as he came, and shall take nothing of his labour, which he may carry away in his hand.
15Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь! Яка ж йому тодї користь, що завдавав собі працї на вітер?
16And this also is a sore evil, that in all points as he came, so shall he go: and what profit hath he that hath laboured for the wind?
16А він увесь вік свій їв у потемках, у великій журбі, в досадї та прикростях!
17All his days also he eateth in darkness, and he hath much sorrow and wrath with his sickness.
17От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його.
18¶ Behold that which I have seen: it is good and comely for one to eat and to drink, and to enjoy the good of all his labour that he taketh under the sun all the days of his life, which God giveth him: for it is his portion.
18І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се — дар Божий.
19Every man also to whom God hath given riches and wealth, and hath given him power to eat thereof, and to take his portion, and to rejoice in his labour; this is the gift of God.
19Не довго буде він памятати днї життя свого, тим то Бог і надоложив йому радощами серця його.
20For he shall not much remember the days of his life; because God answereth him in the joy of his heart.
no verse 20 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.