Proverbs 1
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel;
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2To know wisdom and instruction; to perceive the words of understanding;
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3To receive the instruction of wisdom, justice, and judgment, and equity;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4To give subtilty to the simple, to the young man knowledge and discretion.
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5A wise man will hear, and will increase learning; and a man of understanding shall attain unto wise counsels:
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6To understand a proverb, and the interpretation; the words of the wise, and their dark sayings.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7¶ The fear of the LORD is the beginning of knowledge: but fools despise wisdom and instruction.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8My son, hear the instruction of thy father, and forsake not the law of thy mother:
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9For they shall be an ornament of grace unto thy head, and chains about thy neck.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10¶ My son, if sinners entice thee, consent thou not.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11If they say, Come with us, let us lay wait for blood, let us lurk privily for the innocent without cause:
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
12Let us swallow them up alive as the grave; and whole, as those that go down into the pit:
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
13We shall find all precious substance, we shall fill our houses with spoil:
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14Cast in thy lot among us; let us all have one purse:
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
15My son, walk not thou in the way with them; refrain thy foot from their path:
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16For their feet run to evil, and make haste to shed blood.
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17Surely in vain the net is spread in the sight of any bird.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18And they lay wait for their own blood; they lurk privily for their own lives.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19So are the ways of every one that is greedy of gain; which taketh away the life of the owners thereof.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20¶ Wisdom crieth without; she uttereth her voice in the streets:
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21She crieth in the chief place of concourse, in the openings of the gates: in the city she uttereth her words, saying ,
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22How long, ye simple ones, will ye love simplicity? and the scorners delight in their scorning, and fools hate knowledge?
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23Turn you at my reproof: behold, I will pour out my spirit unto you, I will make known my words unto you.
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24¶ Because I have called, and ye refused; I have stretched out my hand, and no man regarded;
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25But ye have set at nought all my counsel, and would none of my reproof:
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26I also will laugh at your calamity; I will mock when your fear cometh;
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27When your fear cometh as desolation, and your destruction cometh as a whirlwind; when distress and anguish cometh upon you.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28Then shall they call upon me, but I will not answer; they shall seek me early, but they shall not find me:
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
29For that they hated knowledge, and did not choose the fear of the LORD :
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30They would none of my counsel: they despised all my reproof.
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31Therefore shall they eat of the fruit of their own way, and be filled with their own devices.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32For the turning away of the simple shall slay them, and the prosperity of fools shall destroy them.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33But whoso hearkeneth unto me shall dwell safely, and shall be quiet from fear of evil.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.