Proverbs 26
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1As snow in summer, and as rain in harvest, so honour is not seemly for a fool.
1Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
2As the bird by wandering, as the swallow by flying, so the curse causeless shall not come.
2Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
3A whip for the horse, a bridle for the ass, and a rod for the fool’s back.
3Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
4Answer not a fool according to his folly, lest thou also be like unto him.
4Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
5Answer a fool according to his folly, lest he be wise in his own conceit.
5Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
6He that sendeth a message by the hand of a fool cutteth off the feet, and drinketh damage.
6Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
7The legs of the lame are not equal: so is a parable in the mouth of fools.
7Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
8As he that bindeth a stone in a sling, so is he that giveth honour to a fool.
8Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
9As a thorn goeth up into the hand of a drunkard, so is a parable in the mouth of fools.
9Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
10The great God that formed all things both rewardeth the fool, and rewardeth transgressors.
10Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
11As a dog returneth to his vomit, so a fool returneth to his folly.
11Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
12Seest thou a man wise in his own conceit? there is more hope of a fool than of him.
12Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
13The slothful man saith, There is a lion in the way; a lion is in the streets.
13Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟
14As the door turneth upon his hinges, so doth the slothful upon his bed.
14Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
15The slothful hideth his hand in his bosom; it grieveth him to bring it again to his mouth.
15Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
16The sluggard is wiser in his own conceit than seven men that can render a reason.
16Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
17He that passeth by, and meddleth with strife belonging not to him, is like one that taketh a dog by the ears.
17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
18As a mad man who casteth firebrands, arrows, and death,
18Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
19So is the man that deceiveth his neighbour, and saith, Am not I in sport?
19Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: „Я тільки жартував!‟
20Where no wood is, there the fire goeth out: so where there is no talebearer, the strife ceaseth.
20Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
21As coals are to burning coals, and wood to fire; so is a contentious man to kindle strife.
21Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22The words of a talebearer are as wounds, and they go down into the innermost parts of the belly.
22Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23Burning lips and a wicked heart are like a potsherd covered with silver dross.
23Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24He that hateth dissembleth with his lips, and layeth up deceit within him;
24Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25When he speaketh fair, believe him not: for there are seven abominations in his heart.
25Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26Whose hatred is covered by deceit, his wickedness shall be shewed before the whole congregation.
26Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27Whoso diggeth a pit shall fall therein: and he that rolleth a stone, it will return upon him.
27Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28A lying tongue hateth those that are afflicted by it; and a flattering mouth worketh ruin.
28Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.