Proverbes 26
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Comme la neige en été, et la pluie pendant la moisson, Ainsi la gloire ne convient pas à un insensé.
1Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
2Comme l’oiseau s’échappe, comme l’hirondelle s’envole, Ainsi la malédiction sans cause n’a point d’effet.
2Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
3Le fouet est pour le cheval, le mors pour l’âne, Et la verge pour le dos des insensés.
3Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
4Ne réponds pas à l’insensé selon sa folie, De peur que tu ne lui ressembles toi-même.
4Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
5Réponds à l’insensé selon sa folie, Afin qu’il ne se regarde pas comme sage.
5Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
6Il se coupe les pieds, il boit l’injustice, Celui qui donne des messages à un insensé.
6Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
7Comme les jambes du boiteux sont faibles, Ainsi est une sentence dans la bouche des insensés.
7Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
8C’est attacher une pierre à la fronde, Que d’accorder des honneurs à un insensé.
8Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
9Comme une épine qui se dresse dans la main d’un homme ivre, Ainsi est une sentence dans la bouche des insensés.
9Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
10Comme un archer qui blesse tout le monde, Ainsi est celui qui prend à gage les insensés et les premiers venus.
10Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
11Comme un chien qui retourne à ce qu’il a vomi, Ainsi est un insensé qui revient à sa folie.
11Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
12Si tu vois un homme qui se croit sage, Il y a plus à espérer d’un insensé que de lui.
12Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
13Le paresseux dit: Il y a un lion sur le chemin, Il y a un lion dans les rues!
13Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟
14La porte tourne sur ses gonds, Et le paresseux sur son lit.
14Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
15Le paresseux plonge sa main dans le plat, Et il trouve pénible de la ramener à sa bouche.
15Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
16Le paresseux se croit plus sage Que sept hommes qui répondent avec bon sens.
16Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
17Comme celui qui saisit un chien par les oreilles, Ainsi est un passant qui s’irrite pour une querelle où il n’a que faire.
17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
18Comme un furieux qui lance des flammes, Des flèches et la mort,
18Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
19Ainsi est un homme qui trompe son prochain, Et qui dit: N’était-ce pas pour plaisanter?
19Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: „Я тільки жартував!‟
20Faute de bois, le feu s’éteint; Et quand il n’y a point de rapporteur, la querelle s’apaise.
20Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
21Le charbon produit un brasier, et le bois du feu; Ainsi un homme querelleur échauffe une dispute.
21Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, Elles descendent jusqu’au fond des entrailles.
22Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23Comme des scories d’argent appliquées sur un vase de terre, Ainsi sont des lèvres brûlantes et un cœur mauvais.
23Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24Par ses lèvres celui qui hait se déguise, Et il met au-dedans de lui la tromperie.
24Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25Lorsqu’il prend une voix douce, ne le crois pas, Car il y a sept abominations dans son cœur.
25Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26S’il cache sa haine sous la dissimulation, Sa méchanceté se révélera dans l’assemblée.
26Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27Celui qui creuse une fosse y tombe, Et la pierre revient sur celui qui la roule.
27Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28La langue fausse hait ceux qu’elle écrase, Et la bouche flatteuse prépare la ruine.
28Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.