Proverbes 17
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mieux vaut un morceau de pain sec, avec la paix, Qu’une maison pleine de viandes, avec des querelles.
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2Un serviteur prudent domine sur le fils qui fait honte, Et il aura part à l’héritage au milieu des frères.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or; Mais celui qui éprouve les cœurs, c’est l’Éternel.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4Le méchant est attentif à la lèvre inique, Le menteur prête l’oreille à la langue pernicieuse.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5Celui qui se moque du pauvre outrage celui qui l’a fait; Celui qui se réjouit d’un malheur ne restera pas impuni.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6Les enfants des enfants sont la couronne des vieillards, Et les pères sont la gloire de leurs enfants.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
7Les paroles distinguées ne conviennent pas à un insensé; Combien moins à un noble les paroles mensongères!
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8Les présents sont une pierre précieuse aux yeux de qui en reçoit; De quelque côté qu’ils se tournent, ils ont du succès.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9Celui qui couvre une faute cherche l’amour, Et celui qui la rappelle dans ses discours divise les amis.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
10Une réprimande fait plus d’impression sur l’homme intelligent Que cent coups sur l’insensé.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11Le méchant ne cherche que révolte, Mais un messager cruel sera envoyé contre lui.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12Rencontre une ourse privée de ses petits, Plutôt qu’un insensé pendant sa folie.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13De celui qui rend le mal pour le bien Le mal ne quittera point la maison.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14Commencer une querelle, c’est ouvrir une digue; Avant que la dispute s’anime, retire-toi.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15Celui qui absout le coupable et celui qui condamne le juste Sont tous deux en abomination à l’Éternel.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
16A quoi sert l’argent dans la main de l’insensé? A acheter la sagesse?… Mais il n’a point de sens.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
17L’ami aime en tout temps, Et dans le malheur il se montre un frère.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18L’homme dépourvu de sens prend des engagements, Il cautionne son prochain.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19Celui qui aime les querelles aime le péché; Celui qui élève sa porte cherche la ruine.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20Un cœur faux ne trouve pas le bonheur, Et celui dont la langue est perverse tombe dans le malheur.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21Celui qui donne naissance à un insensé aura du chagrin; Le père d’un fou ne peut pas se réjouir.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22Un cœur joyeux est un bon remède, Mais un esprit abattu dessèche les os.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23Le méchant accepte en secret des présents, Pour pervertir les voies de la justice.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24La sagesse est en face de l’homme intelligent, Mais les yeux de l’insensé sont à l’extrémité de la terre.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
25Un fils insensé fait le chagrin de son père, Et l’amertume de celle qui l’a enfanté.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26Il n’est pas bon de condamner le juste à une amende, Ni de frapper les nobles à cause de leur droiture.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
27Celui qui retient ses paroles connaît la science, Et celui qui a l’esprit calme est un homme intelligent.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28L’insensé même, quand il se tait, passe pour sage; Celui qui ferme ses lèvres est un homme intelligent.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.