Притчи Соломона 17
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3Плавильня - для серебра, и горнило - для золота, а сердца испытывает Господь.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6Венец стариков - сыновья сыновей, и слава детей - родители их.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
7Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному - уста лживые.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8Подарок - драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
10На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14Начало ссоры - как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного - оба мерзость пред Господом.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
16К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
17Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21Родил кто глупого, - себе на горе, и отец глупого не порадуется.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24Мудрость - пред лицoм у разумного, а глаза глупца - на конце земли.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
25Глупый сын - досада отцу своему и огорчение для матери своей.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
27Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.