Приче Соломунове 17
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Бољи је залогај сувог хлеба с миром него кућа пуна поклане стоке са свађом.
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2Разуман слуга биће господар над сином срамотним и с браћом ће делити наследство.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3Топионица је за сребро и пећ за злато, а срца искушава Господ.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4Зао човек пази на усне зле, а лажљивац слуша језик пакостан.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5Ко се руга сиромаху, срамоти Створитеља његовог; ко се радује несрећи, неће остати без кара.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6Венац су старцима унуци, а слава синовима оци њихови.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
7Не приличи безумном висока беседа, а камоли кнезу лажљива беседа.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8Поклон је драги камен ономе који га прима, куда се год окрене напредује.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9Ко покрива преступ, тражи љубав; а ко понавља ствар, раставља главне пријатеље.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
10Укор тишти разумног већма него лудог сто удараца.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11Зао човек тражи само одмет, али ће се љут гласник послати на њ.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12Боље је да човека срете медведица којој су отети медведићи, него безумник у свом безумљу.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13Ко враћа зло за добро, неће се зло одмаћи од куће његове.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14Ко почне свађу, отвори уставу води; зато пре него се заметне, прођи се распре.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15Ко оправда кривога и ко осуди правога, обојица су гад Господу.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
16На шта је благо безумном у руци кад нема разума да прибави мудрост?
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
17У свако доба љуби пријатељ, и брат постаје у невољи.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18Човек безуман даје руку и јамчи се за пријатеља свог.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19Ко милује свађу, милује грех; ко подиже увис врата своја, тражи погибао.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20Ко је опаког срца, неће наћи добра; и ко дволичи језиком, пашће у зло.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21Ко роди безумна, на жалост му је, нити ће се радовати отац лудога.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22Срце весело помаже као лек, а дух жалостан суши кости.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23Безбожник прима поклон из недара да преврати путеве правди.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24Разумном је на лицу мудрост, а очи безумнику врљају накрај земље.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
25Жалост је оцу свом син безуман, и јад родитељци својој.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26Није добро глобити праведника, ни да кнезови бију кога што је радио право.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
27Устеже речи своје човек који зна, и тиха је духа човек разуман.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28И безуман кад ћути, мисли се да је мудар, и разуман, кад стискује усне своје.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.