Јован 1
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1У почетку беше Реч, и Реч беше у Бога, и Бог беше Реч.
1У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2Она беше у почетку у Бога.
2Воно було в починї у Бога.
3Све је кроз Њу постало, и без Ње ништа није постало што је постало.
3Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4У Њој беше живот, и живот беше видело људима.
4У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
5И Видело се светли у тами, и тама Га не обузе.
5І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6Посла Бог човека по имену Јована.
6Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7Овај дође за сведочанство да сведочи за Видело да сви верују кроза њ.
7Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8Он не беше Видело, него да сведочи за Видело.
8Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9Беше Видело истинито које обасјава сваког човека који долази на свет.
9Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10На свету беше, и свет кроза Њ поста, и свет Га не позна.
10На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11К својима дође, и своји Га не примише.
11У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12А који Га примише даде им власт да буду синови Божији, који верују у име Његово,
12Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13који се не родише од крви, ни од воље телесне, ни од воље мужевље, него од Бога.
13що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14И реч постаде тело и усели се у нас пуно благодати и истине; и видесмо славу Његову, славу, као Јединороднога од Оца.
14І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15Јован сведочи за Њега и виче говорећи: Овај беше за кога рекох: Који за мном иде преда мном постаде, јер пре мене беше.
15Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16И од пунине Његове ми сви узесмо благодат за благодаћу.
16І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17Јер се закон даде преко Мојсија, а благодат и истина постаде од Исуса Христа.
17Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18Бога нико није видео никад: Јединородни Син који је у наручју Очевом, Он Га јави.
18Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19И ово је сведочанство Јованово кад послаше Јевреји из Јерусалима свештенике и Левите да га запитају: Ко си ти?
19І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20И он призна, и не затаји, и призна: Ја нисам Христос.
20І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
21И запиташе га: Ко си дакле? Јеси ли Илија? И рече: Нисам. Јеси ли пророк? И одговори: Нисам.
21І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22А они му рекоше: Ко си? Да можемо казати онима што су нас послали: Шта кажеш за себе?
22Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23Рече: Ја сам глас оног што виче у пустињи: Поравните пут Господњи; као што каза Исаија пророк.
23Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24И беху посланици од фарисеја,
24А послані були з Фарисеїв.
25и запиташе га говорећи му: Зашто, дакле, крштаваш кад ти ниси Христос ни Илија ни пророк?
25І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
26Одговори им Јован говорећи: Ја крштавам водом а међу вама стоји кога ви не знате.
26Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27Он је Онај што ће доћи за мном, који беше преда мном; коме ја нисам достојан одрешити ремен на обући Његовој.
27се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
28Ово би у Витанији преко Јордана где Јован крштаваше.
28Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29А сутрадан виде Јован Исуса где иде к њему, и рече: Гле, јагње Божије које узе на се грехе света.
29Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
30Ово је Онај за кога ја рекох: За мном иде човек који преда мном постаде, јер пре мене беше.
30Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31И ја Га не знадох: него да се јави Израиљу зато ја дођох да крстим водом.
31І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32И сведочи Јован говорећи: Видех Духа где силази с неба као голуб и стаде на Њему.
32І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33И ја Га не знадох; него Онај који ме посла да крстим водом Он ми рече: На кога видиш да силази Дух и стоји на Њему то је Онај који ће крстити Духом Светим.
33І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34И ја видех и засведочих да је овај Син Божји.
34І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
35А сутрадан, опет, стајаше Јован и двојица од ученика његових,
35Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36и видевши Исуса где иде, рече: Гле, јагње Божије.
36і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37И чуше га оба ученика кад говораше, и отидоше за Исусом.
37І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38А Исус обазревши се и видевши их где иду за Њим, рече им: Шта ћете? А они Му рекоше: Рави! (које значи: учитељу) где стојиш?
38І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39И рече им: Дођите и видите. И отидоше, и видеше где стајаше; и осташе у Њега онај дан. А беше око деветог сахата.
39Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40А један од двојице који чуше од Јована и иђаху за Њим беше Андрија, брат Симона Петра;
40Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41он нађе најпре брата свог Симона, и рече му: Ми нађосмо Месију, које значи Христос.
41Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42И доведе га к Исусу. А Исус погледавши на њ рече: Ти си Симон, син Јонин; ти ћеш се звати Кифа, које значи Петар.
42І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43А сутрадан намисли изићи у Галилеју, и нађе Филипа, и рече му: Хајде за мном.
43Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44А Филип беше из Витсаиде, из града Андријиног и Петровог.
44Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45Филип нађе Натанаила, и рече му: За кога Мојсије у закону писа и пророци, нађосмо Га, Исуса сина Јосифова из Назарета.
45Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46И рече му Натанаило: Из Назарета може ли бити шта добро? Рече му Филип: Дођи и види.
46І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47А Исус видевши Натанаила где иде к Њему рече за њега: Ево правог Израиљца у коме нема лукавства.
47Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48Рече Му Натанаило: Како ме познајеш? Одговори Исус и рече му: Пре него те позва Филип видех те кад беше под смоквом.
48Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49Одговори Натанаило и рече Му: Рави! Ти си Син Божији, Ти си Цар Израиљев.
49Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50Одговори Исус и рече му: Што ти казах да те видех под смоквом зато верујеш; видећеш више од овог.
50Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51И рече му: Заиста, заиста вам кажем: Одселе ћете видети небо отворено и анђеле Божије где се пењу и силазе к Сину човечијем.
51І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.