Јован 19
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Тада, дакле, Пилат узе Исуса и шиба Га.
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
2И војници сплетавши венац од трња метнуше Му на главу, и обукоше Му скерлетну хаљину,
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
3и говораху: Здраво, царе јудејски! И бијаху Га по образима.
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
4Онда Пилат изиђе опет напоље, и рече им: Ево га изводим к вама напоље, да видите да на њему не налазим никакву кривицу.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
5А Исус изађе напоље под венце од трња и у скерлетној хаљини. И рече им Пилат; ево човека!
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
6А кад Га видеше главари свештенички и момци, повикаше говорећи: Распни га, распни. Пилат им рече: Узмите га ви и распните, јер ја не налазим на њему кривице.
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
7Одговорише му Јевреји: Ми имамо закон и по закону нашем ваља да умре, јер начини себе сином Божијим.
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
8Кад, дакле, Пилат чу ову реч, побоја се већма.
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
9И опет уђе у судницу, и рече Исусу: Одакле си ти? А Исус му не даде одговора.
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
10А Пилат Му рече: Зар мени не говориш? Не знаш ли да имам власт распети те, и власт имам пустити те?
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
11Исус одговори: Не би имао власти никакве нада мном кад ти не би било дано одозго; зато онај има већи грех који ме предаде теби.
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
12Од тада гледаше Пилат да Га пусти. Али Јевреји викаху говорећи: Ако овог пустиш ниси пријатељ ћесару. Сваки који себе царем гради противи се ћесару.
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
13Пилат, дакле, чувши ову реч изведе Исуса напоље, и седе на судијску столицу на месту које се зове Калдрма а јеврејски Гавата.
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
14А беше петак уочи пасхе око шестог сахата; и Пилат рече Јеврејима: Ево, цар ваш.
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
15А они викаху: Узми, узми, распни га. Пилат им рече: Зар цара вашег да разапнем? Одговорише главари свештенички: Ми немамо цара осим ћесара.
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
16Тада им Га дакле предаде да се разапне. А они узеше Исуса и одведоше.
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
17И носећи крст свој изиђе на место које се зове Костурница а јеврејски Голгота.
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
18Онде Га разапеше, и с Њим другу двојицу с једне и с друге стране, а Исуса у среди.
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
19Пилат, пак, написа и натпис и метну на крст; и беше написано: Исус Назарећанин, цар јудејски.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20И онај натпис читаше многи од Јевреја; јер место беше близу града где разапеше Исуса; и беше написано јеврејски, грчки, латински.
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21А јеврејски главари свештенички говораху Пилату: Не пиши: Цар јудејски, него да сам рече: Ја сам цар јудејски.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22Пилат одговори: Шта писах писах.
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
23А војници кад разапеше Исуса узеше Његове хаљине и начинише четири дела, сваком војнику по део, и доламу; а долама не беше шивена него изаткана сва с врха до дна.
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24Онда рекоше међу собом: Да је не деремо, него да бацамо коцке за њу коме ће допасти. Да се збуде писмо које говори: Разделише хаљине моје међу собом, а за доламу моју бацише коцке. Војници, дакле, тако учинише.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
25А стајаху код крста Исусовог мати Његова, и сестра матере Његове Марија Клеопова, и Марија Магдалина.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
26А Исус видевши матер и ученика кога љубљаше где стоји рече матери својој: Жено! Ето ти сина!
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27Потом рече ученику: Ето ти матере! И од оног часа узе је ученик к себи.
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28Потом, знајући Исус да се већ све сврши, да се збуде писмо рече: Жедан сам.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29Онде стајаше суд пун оцта; и они напунише сунђер оцта, и натакнувши на трску, принесоше к устима Његовим.
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30А кад прими Исус оцат рече: Сврши се. И приклонивши главу предаде дух.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31А будући да беше петак, па да не би тела остала на крсту у суботу (јер беше велики дан она субота), Јевреји молише Пилата да им пребију ноге, па да их скину.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32Онда дођоше војници, и првом дакле пребише ноге, и другом распетоме с Њим.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
33А дошавши на Исуса, кад Га видеше да је већ умро, не пребише Му ноге;
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34него један од војника прободе Му ребра копљем; и одмах изиђе крв и вода.
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
35И онај што виде посведочи, и сведочанство је Његово истинито; и он зна да истину говори да ви верујете.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
36Јер се ово догоди да се збуде писмо: Кост Његова да се не преломи.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
37И опет друго писмо говори: Погледаће Оног кога прободоше.
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
38А потом Јосиф из Ариматеје, који беше ученик Исусов али крадом од страха јеврејског, моли Пилата да узме тело Исусово, и допусти Пилат. Онда дође и узе тело Исусово.
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
39А дође и Никодим, који пре долази Исусу ноћу, и донесе помешане смирне и алоја око сто литара.
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
40И узеше тело Исусово, и обавише Га платном с мирисима, као што је обичај у Јевреја да укопавају.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
41А беше близу оног места где беше разапет, врт, и у врту гроб нов, у који нико никад не беше метнут.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
42Онде, дакле, петка ради јеврејског, јер беше близу гроб, метнуше Исуса.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.