John 19
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Pilate therefore took Jesus, and scourged him .
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
2And the soldiers platted a crown of thorns, and put it on his head, and they put on him a purple robe,
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
3And said, Hail, King of the Jews! and they smote him with their hands.
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
4Pilate therefore went forth again, and saith unto them, Behold, I bring him forth to you, that ye may know that I find no fault in him.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
5Then came Jesus forth, wearing the crown of thorns, and the purple robe. And Pilate saith unto them, Behold the man!
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
6When the chief priests therefore and officers saw him, they cried out, saying, Crucify him , crucify him . Pilate saith unto them, Take ye him, and crucify him : for I find no fault in him.
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
7The Jews answered him, We have a law, and by our law he ought to die, because he made himself the Son of God.
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
8¶ When Pilate therefore heard that saying, he was the more afraid;
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
9And went again into the judgment hall, and saith unto Jesus, Whence art thou? But Jesus gave him no answer.
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
10Then saith Pilate unto him, Speakest thou not unto me? knowest thou not that I have power to crucify thee, and have power to release thee?
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
11Jesus answered, Thou couldest have no power at all against me, except it were given thee from above: therefore he that delivered me unto thee hath the greater sin.
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
12And from thenceforth Pilate sought to release him: but the Jews cried out, saying, If thou let this man go, thou art not Cæsar’s friend: whosoever maketh himself a king speaketh against Cæsar.
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
13¶ When Pilate therefore heard that saying, he brought Jesus forth, and sat down in the judgment seat in a place that is called the Pavement, but in the Hebrew, Gabbatha.
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
14And it was the preparation of the passover, and about the sixth hour: and he saith unto the Jews, Behold your King!
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
15But they cried out, Away with him , away with him , crucify him. Pilate saith unto them, Shall I crucify your King? The chief priests answered, We have no king but Cæsar.
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
16Then delivered he him therefore unto them to be crucified. And they took Jesus, and led him away.
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
17And he bearing his cross went forth into a place called the place of a skull, which is called in the Hebrew Golgotha:
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
18Where they crucified him, and two other with him, on either side one, and Jesus in the midst.
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
19¶ And Pilate wrote a title, and put it on the cross. And the writing was, JESUS OF NAZARETH THE KING OF THE JEWS.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20This title then read many of the Jews: for the place where Jesus was crucified was nigh to the city: and it was written in Hebrew, and Greek, and Latin.
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21Then said the chief priests of the Jews to Pilate, Write not, The King of the Jews; but that he said, I am King of the Jews.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22Pilate answered, What I have written I have written.
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
23¶ Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took his garments, and made four parts, to every soldier a part; and also his coat: now the coat was without seam, woven from the top throughout.
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24They said therefore among themselves, Let us not rend it, but cast lots for it, whose it shall be: that the scripture might be fulfilled, which saith, They parted my raiment among them, and for my vesture they did cast lots. These things therefore the soldiers did.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
25¶ Now there stood by the cross of Jesus his mother, and his mother’s sister, Mary the wife of Cleophas, and Mary Magdalene.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
26When Jesus therefore saw his mother, and the disciple standing by, whom he loved, he saith unto his mother, Woman, behold thy son!
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27Then saith he to the disciple, Behold thy mother! And from that hour that disciple took her unto his own home.
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28¶ After this, Jesus knowing that all things were now accomplished, that the scripture might be fulfilled, saith, I thirst.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29Now there was set a vessel full of vinegar: and they filled a spunge with vinegar, and put it upon hyssop, and put it to his mouth.
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30When Jesus therefore had received the vinegar, he said, It is finished: and he bowed his head, and gave up the ghost.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31The Jews therefore, because it was the preparation, that the bodies should not remain upon the cross on the sabbath day, (for that sabbath day was an high day,) besought Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32Then came the soldiers, and brake the legs of the first, and of the other which was crucified with him.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
33But when they came to Jesus, and saw that he was dead already, they brake not his legs:
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34But one of the soldiers with a spear pierced his side, and forthwith came there out blood and water.
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
35And he that saw it bare record, and his record is true: and he knoweth that he saith true, that ye might believe.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
36For these things were done, that the scripture should be fulfilled, A bone of him shall not be broken.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
37And again another scripture saith, They shall look on him whom they pierced.
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
38¶ And after this Joseph of Arimathaea, being a disciple of Jesus, but secretly for fear of the Jews, besought Pilate that he might take away the body of Jesus: and Pilate gave him leave. He came therefore, and took the body of Jesus.
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
39And there came also Nicodemus, which at the first came to Jesus by night, and brought a mixture of myrrh and aloes, about an hundred pound weight .
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
40Then took they the body of Jesus, and wound it in linen clothes with the spices, as the manner of the Jews is to bury.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
41Now in the place where he was crucified there was a garden; and in the garden a new sepulchre, wherein was never man yet laid.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
42There laid they Jesus therefore because of the Jews’ preparation day ; for the sepulchre was nigh at hand.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.