John 7
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After these things Jesus walked in Galilee: for he would not walk in Jewry, because the Jews sought to kill him.
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2Now the Jews’ feast of tabernacles was at hand.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3His brethren therefore said unto him, Depart hence, and go into Judæa, that thy disciples also may see the works that thou doest.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4For there is no man that doeth any thing in secret, and he himself seeketh to be known openly. If thou do these things, shew thyself to the world.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5For neither did his brethren believe in him.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Then Jesus said unto them, My time is not yet come: but your time is alway ready.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7The world cannot hate you; but me it hateth, because I testify of it, that the works thereof are evil.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8Go ye up unto this feast: I go not up yet unto this feast; for my time is not yet full come.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9When he had said these words unto them, he abode still in Galilee.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10¶ But when his brethren were gone up, then went he also up unto the feast, not openly, but as it were in secret.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11Then the Jews sought him at the feast, and said, Where is he?
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12And there was much murmuring among the people concerning him: for some said, He is a good man: others said, Nay; but he deceiveth the people.
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Howbeit no man spake openly of him for fear of the Jews.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14¶ Now about the midst of the feast Jesus went up into the temple, and taught.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15And the Jews marvelled, saying, How knoweth this man letters, having never learned?
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16Jesus answered them, and said, My doctrine is not mine, but his that sent me.
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17If any man will do his will, he shall know of the doctrine, whether it be of God, or whether I speak of myself.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18He that speaketh of himself seeketh his own glory: but he that seeketh his glory that sent him, the same is true, and no unrighteousness is in him.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19Did not Moses give you the law, and yet none of you keepeth the law? Why go ye about to kill me?
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20The people answered and said, Thou hast a devil: who goeth about to kill thee?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Jesus answered and said unto them, I have done one work, and ye all marvel.
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22Moses therefore gave unto you circumcision; (not because it is of Moses, but of the fathers;) and ye on the sabbath day circumcise a man.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23If a man on the sabbath day receive circumcision, that the law of Moses should not be broken; are ye angry at me, because I have made a man every whit whole on the sabbath day?
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24Judge not according to the appearance, but judge righteous judgment.
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25Then said some of them of Jerusalem, Is not this he, whom they seek to kill?
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26But, lo, he speaketh boldly, and they say nothing unto him. Do the rulers know indeed that this is the very Christ?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27Howbeit we know this man whence he is: but when Christ cometh, no man knoweth whence he is.
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Then cried Jesus in the temple as he taught, saying, Ye both know me, and ye know whence I am: and I am not come of myself, but he that sent me is true, whom ye know not.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29But I know him: for I am from him, and he hath sent me.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30Then they sought to take him: but no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31And many of the people believed on him, and said, When Christ cometh, will he do more miracles than these which this man hath done?
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32¶ The Pharisees heard that the people murmured such things concerning him; and the Pharisees and the chief priests sent officers to take him.
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33Then said Jesus unto them, Yet a little while am I with you, and then I go unto him that sent me.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34Ye shall seek me, and shall not find me : and where I am, thither ye cannot come.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35Then said the Jews among themselves, Whither will he go, that we shall not find him? will he go unto the dispersed among the Gentiles, and teach the Gentiles?
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36What manner of saying is this that he said, Ye shall seek me, and shall not find me : and where I am, thither ye cannot come?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37In the last day, that great day of the feast, Jesus stood and cried, saying, If any man thirst, let him come unto me, and drink.
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38He that believeth on me, as the scripture hath said, out of his belly shall flow rivers of living water.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39(But this spake he of the Spirit, which they that believe on him should receive: for the Holy Ghost was not yet given ; because that Jesus was not yet glorified.)
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40¶ Many of the people therefore, when they heard this saying, said, Of a truth this is the Prophet.
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41Others said, This is the Christ. But some said, Shall Christ come out of Galilee?
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42Hath not the scripture said, That Christ cometh of the seed of David, and out of the town of Bethlehem, where David was?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43So there was a division among the people because of him.
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44And some of them would have taken him; but no man laid hands on him.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45¶ Then came the officers to the chief priests and Pharisees; and they said unto them, Why have ye not brought him?
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46The officers answered, Never man spake like this man.
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47Then answered them the Pharisees, Are ye also deceived?
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48Have any of the rulers or of the Pharisees believed on him?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49But this people who knoweth not the law are cursed.
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Nicodemus saith unto them, (he that came to Jesus by night, being one of them,)
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51Doth our law judge any man, before it hear him, and know what he doeth?
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52They answered and said unto him, Art thou also of Galilee? Search, and look: for out of Galilee ariseth no prophet.
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53And every man went unto his own house.
53І пійшов кожен до дому свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.