John 7
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After this, Jesus traveled throughout Galilee. He did not want to travel in Judea, because the Jews there were trying to kill Him.
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2However, the Jewish Feast of Tabernacles was near.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3So Jesus’ brothers said to Him, “Leave here and go to Judea, so that Your disciples there may see the works You are doing.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
4For no one who wants to be known publicly acts in secret. Since You are doing these things, show Yourself to the world.”
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5For even His own brothers did not believe in Him.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
6Therefore Jesus told them, “Although your time is always at hand, My time has not yet come.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7The world cannot hate you, but it hates Me, because I testify that its works are evil.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
8Go up to the feast on your own. I am not going up to this feast, because My time has not yet come.”
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9Having said this, Jesus remained in Galilee.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10But after His brothers had gone up to the feast, He also went—not publicly, but in secret.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11So the Jews were looking for Him at the feast and asking, “Where is He?”
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12Many in the crowds were whispering about Him. Some said, “He is a good man.” But others replied, “No, He deceives the people.”
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
13Yet no one would speak publicly about Him for fear of the Jews.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14About halfway through the feast, Jesus went up to the temple courts and began to teach.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15The Jews were amazed and asked, “How did this man attain such learning without having studied?”
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16“My teaching is not My own,” Jesus replied. “It comes from Him who sent Me.
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17If anyone desires to do His will, he will know whether My teaching is from God or whether I speak on My own.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
18He who speaks on his own authority seeks his own glory, but He who seeks the glory of the One who sent Him is a man of truth; in Him there is no falsehood.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19Has not Moses given you the law? Yet not one of you keeps it. Why are you trying to kill Me?”
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20“You have a demon,” the crowd replied. “Who is trying to kill You?”
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21Jesus answered them, “I did one miracle, and you are all amazed.
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
22But because Moses gave you circumcision, you circumcise a boy on the Sabbath (not that it is from Moses, but from the patriarchs.)
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23If a boy can be circumcised on the Sabbath so that the law of Moses will not be broken, why are you angry with Me for making the whole man well on the Sabbath?
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24Stop judging by outward appearances, and start judging justly.”
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
25Then some of the people of Jerusalem began to say, “Isn’t this the man they are trying to kill?
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26Yet here He is, speaking publicly, and they are not saying anything to Him. Have the rulers truly recognized that this is the Christ?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
27But we know where this man is from. When the Christ comes, no one will know where He is from.”
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
28Then Jesus, still teaching in the temple courts, cried out, “You know Me, and you know where I am from. I have not come of My own accord, but He who sent Me is true. You do not know Him,
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29but I know Him, because I am from Him and He sent Me.”
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30So they tried to seize Him, but no one laid a hand on Him, because His hour had not yet come.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31Many in the crowd, however, believed in Him and said, “When the Christ comes, will He perform more signs than this man?”
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32When the Pharisees heard the crowd whispering these things about Jesus, they and the chief priests sent officers to arrest Him.
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33So Jesus said, “I am with you only a little while longer, and then I am going to the One who sent Me.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34You will look for Me, but you will not find Me; and where I am, you cannot come.”
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35At this, the Jews said to one another, “Where does He intend to go that we will not find Him? Will He go where the Jews are dispersed among the Greeks, and teach the Greeks?
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36What does He mean by saying, ‘You will look for Me, but you will not find Me,’ and, ‘Where I am, you cannot come’?”
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37On the last and greatest day of the feast, Jesus stood up and called out in a loud voice, “If anyone is thirsty, let him come to Me and drink.
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38Whoever believes in Me, as the Scripture has said: ‘Streams of living water will flow from within him.’”
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39He was speaking about the Spirit, whom those who believed in Him were later to receive. For the Spirit had not yet been given, because Jesus had not yet been glorified.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40On hearing these words, some of the people said, “This is truly the Prophet.”
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
41Others declared, “This is the Christ.” But still others asked, “How can the Christ come from Galilee?
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42Doesn’t the Scripture say that the Christ will come from the line of David and from Bethlehem, the village where David lived?”
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43So there was division in the crowd because of Jesus.
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
44Some of them wanted to seize Him, but no one laid a hand on Him.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
45Then the officers returned to the chief priests and Pharisees, who asked them, “Why didn’t you bring Him in?”
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46“Never has anyone spoken like this man!” the officers answered.
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47“Have you also been deceived?” replied the Pharisees.
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48“Have any of the rulers or Pharisees believed in Him?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49But this crowd that does not know the law, they are under a curse.”
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50Nicodemus, who had gone to Jesus earlier and who himself was one of them, asked,
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51“Does our law convict a man without first hearing from him to determine what he has done?”
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52“Aren’t you also from Galilee?” they replied. “Look into it, and you will see that no prophet comes out of Galilee.”
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53Then each went to his own home.
53І пійшов кожен до дому свого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.