John 10
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Truly, truly, I tell you, whoever does not enter the sheepfold by the gate, but climbs in some other way, is a thief and a robber.
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
2But the one who enters by the gate is the shepherd of the sheep.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
3The gatekeeper opens the gate for him, and the sheep listen for his voice. He calls his own sheep by name and leads them out.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
4When he has brought out all his own, he goes on ahead of them, and his sheep follow him because they know his voice.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
5But they will never follow a stranger; in fact, they will flee from him because they do not recognize his voice.”
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
6Jesus spoke to them using this illustration, but they did not understand what He was telling them.
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
7So He said to them again, “Truly, truly, I tell you, I am the gate for the sheep.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
8All who came before Me were thieves and robbers, but the sheep did not listen to them.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
9I am the gate. If anyone enters through Me, he will be saved. He will come in and go out and find pasture.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
10The thief comes only to steal and kill and destroy. I have come that they may have life, and have it in all its fullness.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
11I am the good shepherd. The good shepherd lays down His life for the sheep.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
12The hired hand is not the shepherd, and the sheep are not his own. When he sees the wolf coming, he abandons the sheep and runs away. Then the wolf pounces on them and scatters the flock.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
13The man runs away because he is a hired servant and is unconcerned for the sheep.
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
14I am the good shepherd. I know My sheep and My sheep know Me,
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
15just as the Father knows Me and I know the Father. And I lay down My life for the sheep.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
16I have other sheep that are not of this fold. I must bring them in as well, and they will listen to My voice. Then there will be one flock and one shepherd.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
17The reason the Father loves Me is that I lay down My life in order to take it up again.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
18No one takes it from Me, but I lay it down of My own accord. I have authority to lay it down and authority to take it up again. This charge I have received from My Father.”
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
19Again there was division among the Jews because of Jesus’ message.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
20Many of them said, “He is demon-possessed and insane. Why would you listen to Him?”
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
21But others replied, “These are not the words of a man possessed by a demon. Can a demon open the eyes of the blind?”
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
22At that time the Feast of Dedication took place in Jerusalem. It was winter,
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
23and Jesus was walking in the temple courts in Solomon’s Colonnade.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
24So the Jews gathered around Him and demanded, “How long will You keep us in suspense? If You are the Christ, tell us plainly.”
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
25“I already told you,” Jesus replied, “but you did not believe. The works I do in My Father’s name testify on My behalf.
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
26But because you are not My sheep, you refuse to believe.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
27My sheep listen to My voice; I know them, and they follow Me.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
28I give them eternal life, and they will never perish. No one can snatch them out of My hand.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
29My Father who has given them to Me is greater than all. No one can snatch them out of My Father’s hand.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
30I and the Father are one.”
30Я і Отець одно.
31At this, the Jews again picked up stones to stone Him.
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
32But Jesus responded, “I have shown you many good works from the Father. For which of these do you stone Me?”
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
33“We are not stoning You for any good work,” said the Jews, “but for blasphemy, because You, who are a man, declare Yourself to be God.”
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
34Jesus replied, “Is it not written in your Law: ‘I have said you are gods’?
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
35If he called them gods to whom the word of God came—and the Scripture cannot be broken—
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
36then what about the One whom the Father sanctified and sent into the world? How then can you accuse Me of blasphemy for stating that I am the Son of God?
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
37If I am not doing the works of My Father, then do not believe Me.
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
38But if I am doing them, even though you do not believe Me, believe the works themselves, so that you may know and understand that the Father is in Me, and I am in the Father.”
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
39At this, they tried again to seize Him, but He escaped their grasp.
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
40Then Jesus went back across the Jordan to the place where John had first been baptizing, and He stayed there.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
41Many came to Him and said, “Although John never performed a sign, everything he said about this man was true.”
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
42And many in that place believed in Jesus.
42І увірували там многі в Него.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.