John 8
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1But Jesus went to the Mount of Olives.
1Ісус же пійшов на гору Оливну.
2Early in the morning He went back into the temple courts. All the people came to Him, and He sat down to teach them.
2Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.
3The scribes and Pharisees, however, brought to Him a woman caught in adultery. They made her stand before them
3Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,
4and said, “Teacher, this woman was caught in the act of adultery.
4кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
5In the Law Moses commanded us to stone such a woman. So what do You say?”
5В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
6They said this to test Him, in order to have a basis for accusing Him. But Jesus bent down and began to write on the ground with His finger.
6Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
7When they continued to question Him, He straightened up and said to them, “Let him who is without sin among you be the first to cast a stone at her.”
7Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
8And again He bent down and wrote on the ground.
8І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
9When they heard this, they began to go away one by one, beginning with the older ones, until only Jesus was left, with the woman standing there.
9Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
10Then Jesus straightened up and asked her, “Woman, where are your accusers? Has no one condemned you?”
10Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?
11“No one, Lord,” she answered. “Then neither do I condemn you,” Jesus declared. “Now go and sin no more.”
11Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
12Once again, Jesus spoke to the people and said, “I am the light of the world. Whoever follows Me will never walk in the darkness, but will have the light of life.”
12Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
13So the Pharisees said to Him, “You are testifying about Yourself; Your testimony is not valid.”
13Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
14Jesus replied, “Even if I testify about Myself, My testimony is valid, because I know where I came from and where I am going. But you do not know where I came from or where I am going.
14Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
15You judge according to the flesh; I judge no one.
15Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.
16But even if I do judge, My judgment is true, because I am not alone; I am with the Father who sent Me.
16Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
17Even in your own Law it is written that the testimony of two men is valid.
17І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
18I am One who testifies about Myself, and the Father, who sent Me, also testifies about Me.”
18Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
19“Where is Your Father?” they asked Him. “You do not know Me or My Father,” Jesus answered. “If you knew Me, you would know My Father as well.”
19Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
20He spoke these words while teaching in the temple courts, near the treasury. Yet no one seized Him, because His hour had not yet come.
20Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
21Again He said to them, “I am going away, and you will look for Me, but you will die in your sin. Where I am going, you cannot come.”
21Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
22So the Jews began to ask, “Will He kill Himself, since He says, ‘Where I am going, you cannot come’?”
22Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
23Then He told them, “You are from below; I am from above. You are of this world; I am not of this world.
23І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
24That is why I told you that you would die in your sins. For unless you believe that I am He, you will die in your sins.”
24Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
25“Who are You?” they asked. “Just what I have been telling you from the beginning,” Jesus replied.
25Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.
26“I have much to say about you and much to judge. But the One who sent Me is truthful, and what I have heard from Him, I tell the world.”
26Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
27They did not understand that He was telling them about the Father.
27Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
28So Jesus said, “When you have lifted up the Son of Man, then you will know that I am He, and that I do nothing on My own, but speak exactly what the Father has taught Me.
28Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29He who sent Me is with Me. He has not left Me alone, because I always do what pleases Him.”
29І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30As Jesus spoke these things, many believed in Him.
30Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31So He said to the Jews who had believed Him, “If you continue in My word, you are truly My disciples.
31Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
32Then you will know the truth, and the truth will set you free.”
32і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33“We are Abraham’s descendants,” they answered. “We have never been slaves to anyone. How can You say we will be set free?”
33Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете ?
34Jesus replied, “Truly, truly, I tell you, everyone who sins is a slave to sin.
34Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
35A slave is not a permanent member of the family, but a son belongs to it forever.
35Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
36So if the Son sets you free, you will be free indeed.
36Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
37I know you are Abraham’s descendants, but you are trying to kill Me because My word has no place within you.
37Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38I speak of what I have seen in the presence of the Father, and you do what you have heard from your father.”
38Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
39“Abraham is our father,” they replied. “If you were children of Abraham,” said Jesus, “you would do the works of Abraham.
39Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
40But now you are trying to kill Me, a man who has told you the truth that I heard from God. Abraham never did such a thing.
40Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
41You are doing the works of your father.” “We are not illegitimate children,” they declared. “Our only Father is God Himself.”
41Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
42Jesus said to them, “If God were your Father, you would love Me, for I have come here from God. I have not come on My own, but He sent Me.
42Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
43Why do you not understand what I am saying? It is because you are unable to accept My message.
43Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
44You belong to your father, the devil, and you want to carry out his desires. He was a murderer from the beginning, refusing to uphold the truth, because there is no truth in him. When he lies, he speaks his native language, because he is a liar and the father of lies.
44Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
45But because I speak the truth, you do not believe Me!
45А що я правду глаголю, не віруєте менї.
46Which of you can prove Me guilty of sin? If I speak the truth, why do you not believe Me?
46Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
47Whoever belongs to God hears the words of God. The reason you do not hear is that you do not belong to God.”
47Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48The Jews answered Him, “Are we not right to say that You are a Samaritan and You have a demon?”
48Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49“I do not have a demon,” Jesus replied, “but I honor My Father, and you dishonor Me.
49Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50I do not seek My own glory. There is One who seeks it, and He is the Judge.
50Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
51Truly, truly, I tell you, if anyone keeps My word, he will never see death.”
51Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
52“Now we know that You have a demon!” declared the Jews. “Abraham died, and so did the prophets, yet You say that anyone who keeps Your word will never taste death.
52Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
53Are You greater than our father Abraham? He died, as did the prophets. Who do You claim to be?”
53Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
54Jesus answered, “If I glorify Myself, My glory means nothing. The One who glorifies Me is My Father, of whom you say ‘He is our God.’
54Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55You do not know Him, but I know Him. If I said I did not know Him, I would be a liar like you. But I do know Him, and I keep His word.
55І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56Your father Abraham rejoiced that he would see My day. He saw it and was glad.”
56Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
57Then the Jews said to Him, “You are not yet fifty years old, and You have seen Abraham?”
57Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
58“Truly, truly, I tell you,” Jesus declared, “before Abraham was born, I am!”
58Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
59At this, they picked up stones to throw at Him. But Jesus was hidden and went out of the temple area.
59Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.