約翰福音 8
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1於是各人都回家去了；耶穌卻往 橄欖山 去，
1Ісус же пійшов на гору Оливну.
2清早又回到殿裏。眾百姓都到他那裏去，他就坐下，教訓他們。
2Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.
3文士和法利賽人帶着一個行淫時被拿的婦人來，叫她站在當中，
3Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,
4就對耶穌說：「夫子，這婦人是正行淫之時被拿的。
4кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
5摩西 在律法上吩咐我們把這樣的婦人用石頭打死。你說該把她怎麼樣呢？」
5В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
6他們說這話，乃試探耶穌，要得着告他的把柄。耶穌卻彎着腰，用指頭在地上畫字。
6Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
7他們還是不住地問他，耶穌就直起腰來，對他們說：「你們中間誰是沒有罪的，誰就可以先拿石頭打她。」
7Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
8於是又彎着腰，用指頭在地上畫字。
8І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
9他們聽見這話，就從老到少，一個一個地都出去了，只剩下耶穌一人，還有那婦人仍然站在當中。
9Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
10耶穌就直起腰來，對她說：「婦人，那些人在哪裏呢？沒有人定你的罪嗎？」
10Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?
11她說：「主啊，沒有。」耶穌說：「我也不定你的罪。去吧，從此不要再犯罪了！」
11Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
12耶穌又對眾人說：「我是世界的光。跟從我的，就不在黑暗裏走，必要得着生命的光。」
12Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
13法利賽人對他說：「你是為自己作見證，你的見證不真。」
13Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
14耶穌說：「我雖然為自己作見證，我的見證還是真的；因我知道我從哪裏來，往哪裏去；你們卻不知道我從哪裏來，往哪裏去。
14Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
15你們是以外貌判斷人，我卻不判斷人。
15Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.
16就是判斷人，我的判斷也是真的；因為不是我獨自在這裏，還有差我來的父與我同在。
16Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
17你們的律法上也記着說：『兩個人的見證是真的。』
17І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
18我是為自己作見證，還有差我來的父也是為我作見證。」
18Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
19他們就問他說：「你的父在哪裏？」耶穌回答說：「你們不認識我，也不認識我的父；若是認識我，也就認識我的父。」
19Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
20這些話是耶穌在殿裏的庫房、教訓人時所說的，也沒有人拿他，因為他的時候還沒有到。
20Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
21耶穌又對他們說：「我要去了，你們要找我，並且你們要死在罪中。我所去的地方，你們不能到。」
21Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
22猶太 人說：「他說『我所去的地方，你們不能到』，難道他要自盡嗎？」
22Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
23耶穌對他們說：「你們是從下頭來的，我是從上頭來的；你們是屬這世界的，我不是屬這世界的。
23І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
24所以我對你們說，你們要死在罪中。你們若不信我是 基督 ，必要死在罪中。」
24Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
25他們就問他說：「你是誰？」耶穌對他們說：「就是我從起初所告訴你們的。
25Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.
26我有許多事講論你們，判斷你們；但那差我來的是真的，我在他那裏所聽見的，我就傳給世人。」
26Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
27他們不明白耶穌是指着父說的。
27Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
28所以耶穌說：「你們舉起人子以後，必知道我是 基督 ，並且知道我沒有一件事是憑着自己做的。我說這些話乃是照着父所教訓我的。
28Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29那差我來的是與我同在；他沒有撇下我獨自在這裏，因為我常做他所喜悅的事。」
29І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30耶穌說這話的時候，就有許多人信他。
30Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31耶穌對信他的 猶太 人說：「你們若常常遵守我的道，就真是我的門徒；
31Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
32你們必曉得真理，真理必叫你們得以自由。」
32і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33他們回答說：「我們是 亞伯拉罕 的後裔，從來沒有作過誰的奴僕。你怎麼說『你們必得以自由』呢？」
33Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете ?
34耶穌回答說：「我實實在在地告訴你們，所有犯罪的就是罪的奴僕。
34Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
35奴僕不能永遠住在家裏；兒子是永遠住在家裏。
35Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
36所以 天父的 兒子若叫你們自由，你們就真自由了。
36Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
37我知道你們是 亞伯拉罕 的子孫，你們卻想要殺我，因為你們心裏容不下我的道。
37Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38我所說的是在我父那裏看見的；你們所行的是在你們的父那裏聽見的。」
38Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
39他們說：「我們的父就是 亞伯拉罕 。」耶穌說：「你們若是 亞伯拉罕 的兒子，就必行 亞伯拉罕 所行的事。
39Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
40我將在上帝那裏所聽見的真理告訴了你們，現在你們卻想要殺我，這不是 亞伯拉罕 所行的事。
40Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
41你們是行你們父所行的事。」他們說：「我們不是從淫亂生的；我們只有一位父，就是上帝。」
41Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
42耶穌說：「倘若上帝是你們的父，你們就必愛我；因為我本是出於上帝，也是從上帝而來，並不是由着自己來，乃是他差我來。
42Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
43你們為甚麼不明白我的話呢？無非是因你們不能聽我的道。
43Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
44你們是出於你們的父魔鬼，你們父的私慾你們偏要行。他從起初是殺人的，不守真理，因他心裏沒有真理。他說謊是出於自己；因他本來是說謊的，也是說謊之人的父。
44Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
45我將真理告訴你們，你們就因此不信我。
45А що я правду глаголю, не віруєте менї.
46你們中間誰能指證我有罪呢？我既然將真理告訴你們，為甚麼不信我呢？
46Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
47出於上帝的，必聽上帝的話；你們不聽，因為你們不是出於上帝。」
47Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48猶太 人回答說：「我們說你是 撒馬利亞 人，並且是鬼附着的，這話豈不正對嗎？」
48Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49耶穌說：「我不是鬼附着的；我尊敬我的父，你們倒輕慢我。
49Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50我不求自己的榮耀，有一位 為我 求 榮耀 、定是非的。
50Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
51我實實在在地告訴你們，人若遵守我的道，就永遠不見死。」
51Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
52猶太 人對他說：「現在我們知道你是鬼附着的。 亞伯拉罕 死了，眾先知也死了，你還說：『人若遵守我的道，就永遠不嘗死味。』
52Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
53難道你比我們的祖宗 亞伯拉罕 還大嗎？他死了，眾先知也死了，你將自己當作甚麼人呢？」
53Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
54耶穌回答說：「我若榮耀自己，我的榮耀就算不得甚麼；榮耀我的乃是我的父，就是你們所說是你們的上帝。
54Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55你們未曾認識他；我卻認識他。我若說不認識他，我就是說謊的，像你們一樣；但我認識他，也遵守他的道。
55І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56你們的祖宗 亞伯拉罕 歡歡喜喜地仰望我的日子，既看見了就快樂。」
56Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
57猶太 人說：「你還沒有五十歲，豈見過 亞伯拉罕 呢？」
57Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
58耶穌說：「我實實在在地告訴你們，還沒有 亞伯拉罕 就有了我。」
58Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
59於是他們拿石頭要打他；耶穌卻躲藏，從殿裏出去了。
59Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.