申命記 1
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1以下所記的是 摩西 在 約旦河 東的曠野、 疏弗 對面的 亞拉巴 －就是 巴蘭 、 陀弗 、 拉班 、 哈洗錄 、 底撒哈 中間－向 以色列 眾人所說的話。（
1Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.
2從 何烈山 經過 西珥山 到 加低斯‧巴尼亞 有十一天的 路程 。）
2Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.
3出 埃及 第四十年十一月初一日， 摩西 照耶和華藉着他所吩咐 以色列 人的話都曉諭他們。
3І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.
4那時，他已經擊殺了住 希實本 的 亞摩利 王 西宏 和住 以得來 、 亞斯他錄 的 巴珊 王 噩 。
4Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.
5摩西 在 約旦河 東的 摩押 地講律法說：
5По тїм боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:
6「耶和華－我們的上帝在 何烈山 曉諭我們說：你們在這山上住的日子夠了；
6Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:
7要起行轉到 亞摩利 人的山地和靠近這山地的各處，就是 亞拉巴 、山地、高原、南地，沿海一帶 迦南 人的地，並 黎巴嫩山 又到 幼發拉底 大河。
7Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.
8如今我將這地擺在你們面前；你們要進去得這地，就是耶和華向你們列祖 亞伯拉罕 、 以撒 、 雅各 起誓應許賜給他們和他們後裔為業之地。」
8Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.
9「那時，我對你們說：『管理你們的重任，我獨自擔當不起。
9І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.
10耶和華－你們的上帝使你們多起來。看哪，你們今日像天上的星那樣多。
10Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.
11惟願耶和華－你們列祖的上帝使你們比如今更多千倍，照他所應許你們的話賜福與你們。
11Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!
12但你們的麻煩，和管理你們的重任，並你們的爭訟，我獨自一人怎能擔當得起呢？
12Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?
13你們要按着各支派選舉有智慧、有見識、為眾人所認識的，我立他們為你們的首領。』
13Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.
14你們回答我說：『照你所說的行了為妙。』
14І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.
15我便將你們各支派的首領，有智慧、為眾人所認識的，照你們的支派，立他們為官長、千夫長、百夫長、五十夫長、十夫長，管理你們。
15І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.
16「當時，我囑咐你們的審判官說：『你們聽訟，無論是弟兄彼此爭訟，是與同居的外人爭訟，都要按公義判斷。
16І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.
17審判的時候，不可看人的外貌；聽訟不可分貴賤，不可懼怕人，因為審判是屬乎上帝的。若有難斷的案件，可以呈到我這裏，我就判斷。』
17Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.
18那時，我將你們所當行的事都吩咐你們了。」
18І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.
19「我們照着耶和華－我們上帝所吩咐的從 何烈山 起行，經過你們所看見那大而可怕的曠野，往 亞摩利 人的山地去，到了 加低斯‧巴尼亞 。
19І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.
20我對你們說：『你們已經到了耶和華－我們上帝所賜給我們的 亞摩利 人之山地。
20І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.
21看哪，耶和華－你的上帝已將那地擺在你面前，你要照耶和華－你列祖的上帝所說的上去得那地為業；不要懼怕，也不要驚惶。』
21Глань, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!
22你們都就近我來說：『我們要先打發人去，為我們窺探那地，將我們上去該走何道，必進何城，都回報我們。』
22Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.
23這話我以為美，就從你們中間選了十二個人，每支派一人。
23І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.
24於是他們起身上山地去，到 以實各谷 ，窺探那地。
24І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єколь-долини, та й розгледїли землю.
25他們手裏拿着那地的果子下來，到我們那裏，回報說：『耶和華－我們的上帝所賜給我們的是美地。』
25І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.
26「你們卻不肯上去，竟違背了耶和華－你們上帝的命令，
26Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.
27在帳棚內發怨言說：『耶和華因為恨我們，所以將我們從 埃及 地領出來，要交在 亞摩利 人手中，除滅我們。
27І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.
28我們上哪裏去呢？我們的弟兄使我們的心消化，說那 地的 民比我們又大又高，城邑又廣大又堅固，高得頂天，並且我們在那裏看見 亞衲 族的人。』
28Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!
29我就對你們說：『不要驚恐，也不要怕他們。
29Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
30在你們前面行的耶和華－你們的上帝必為你們爭戰，正如他在 埃及 和曠野，在你們眼前所行的一樣。
30Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.
31你們在曠野所行的路上，也曾見耶和華－你們的上帝撫養你們，如同人撫養兒子一般，直等你們來到這地方。』
31І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.
32你們在這事上卻不信耶和華－你們的上帝。
32Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,
33他在路上，在你們前面行，為你們找安營的地方；夜間在火 柱 裏，日間在雲 柱 裏，指示你們所當行的路。」
33Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.
34「耶和華聽見你們這話，就發怒，起誓說：
34І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:
35『這惡世代的人，連一個也不得見我起誓應許賜給你們列祖的美地；
35Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,
36惟有 耶孚尼 的兒子 迦勒 必得看見，並且我要將他所踏過的地賜給他和他的子孫，因為他專心跟從我。』
36Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.
37耶和華為你的緣故也向我發怒，說：『你必不得進入那地。
37І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:
38伺候你、 嫩 的兒子 約書亞 ，他必得進入那地；你要勉勵他，因為他要使 以色列 人承受那地為業。
38І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.
39並且你們的 婦人 孩子，就是你們所說、必被擄掠的，和今日不知善惡的兒女，必進入那地。我要將那地賜給他們，他們必得為業。
39А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.
40至於你們，要轉回，從 紅海 的路往曠野去。』
40Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!
41「那時，你們回答我說：『我們得罪了耶和華，情願照耶和華－我們上帝一切所吩咐的上去爭戰。』於是你們各人帶着兵器，爭先上山地去了。
41І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.
42耶和華吩咐我說：『你對他們說：不要上去，也不要爭戰；因我不在你們中間，恐怕你們被仇敵殺敗了。』
42І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!
43我就告訴了你們，你們卻不聽從，竟違背耶和華的命令，擅自上山地去了。
43І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.
44住那山地的 亞摩利 人就出來攻擊你們，追趕你們，如蜂擁一般，在 西珥 殺退你們，直到 何珥瑪 。
44І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.
45你們便回來，在耶和華面前哭號；耶和華卻不聽你們的聲音，也不向你們側耳。
45Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.
46於是你們在 加低斯 住了許多日子。」
46І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.