Johan 8
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jesu loe Olive mae ah caeh.
1Ісус же пійшов на гору Оливну.
2Anih loe khawnbang khawnthaw ah tempul ah caeh let, to naah kaminawk boih anih khaeah angzoh o; anih loe anghnut moe, nihcae to patuk.
2Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.
3To naah ca tarik kaminawk hoi Farasinawk mah sava laep ah zaehaih sah nongpata maeto anih khaeah hoih o; kaminawk salakah nongpata to angdoet o sak pacoengah,
3Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,
4nihcae mah Jesu khaeah, Patukkung, zaehaih sak li naah hae nongpata hae ka naeh o.
4кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
5Mosi ih kaalok baktiah, hae baktih nongpata loe thlung hoi vah maat han oh: toe nangmah loe kawbangmaw na poek? tiah a naa o.
5В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
6Anih to zae net thai hanah, nihcae mah Anih to tanoek o. Toe Jesu loe lu takhum moe, nihcae ih lok thaih ai baktiah banpazung hoiah long ah ca tarik.
6Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
7Nihcae mah boeng ai ah Anih to lokdueng o pongah, Anih loe angthawk tahang moe, nihcae khaeah, Nangcae thung ih zaehaih tawn ai kami mah, nongpata to thlung hoi va o hmaloe nasoe, tiah a naa.
7Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
8Anih loe takhum moe, long ah ca tarik let.
8І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
9Nihcae mah to lok to thaih o naah, angmacae panoekhaih palung mah angmacae zaehaih to amtuengsak pongah, kacoeh hoi kamtong boeng khoek to, maeto pacoeng maeto tacawt o boih: Jesu hoi toah nawnto angdoe nongpata khue oh hoi sut.
9Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
10Jesu angthawk naah, nongpata khue ai ah loe, mi doeh hnu ai boeh. Anih mah nongpata khaeah, Nongpata, Nang zaehaih net kaminawk loe naa ah maw caeh o boih boeh? Mi mah doeh lok na caek o ai maw? tiah a naa.
10Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?
11Nongpata mah, Angraeng, Mi mah doeh lok na caek o ai, tiah naa. Jesu mah nongpata khaeah, Kai mah doeh lok kang caek ai: caeh ah loe zaehaih sah let hmah lai ah, tiah a naa.
11Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
12Jesu mah nihcae khaeah lokthuih let, Kai loe long aanghaih ah ka oh: Ka hnukah bang kami loe, vinghaih thungah caeh mak ai, hinghaih to hnu tih, tiah a naa.
12Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
13Farasinawk mah anih khaeah, Nang loe nangmah hoi nangmah hnukung ah na oh; hnukung ah na ohhaih to amsoem ai, tiah a naa o.
13Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
14Jesu mah nihcae khaeah, Kaimah hoi kaimah hnukung ah oh cadoeh, Kai loe naa hoiah maw angzoh moe, naa ah maw ka caeh han, tito ka panoek pongah, hnukung ah ka ohhaih loe amsoem: toe nangcae loe Kai naa hoiah maw angzoh moe, naa ah maw ka caeh han, tito na panoek o ai.
14Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
15Nangcae loe taksa baktiah lok na caek o; toe Kai loe mi doeh lok ka caek vai ai.
15Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.
16Kai loe kaimah bueng ah ka om ai, Kai patoehkung Pa hoi nawnto ka oh pongah, lok ka caek aep to mah, ka lokcaekhaih loe amsoem.
16Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
17Kami hnetto mah thuih ih lok loe amsoem, tiah nangmacae ih daan thungah tarik ih oh.
17І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
18Kai loe kaimah hoi kaimah hnukung ah Ka oh, Kai patoehkung Pa doeh Kai hnukung ah oh.
18Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
19To naah nihcae mah anih khaeah, Nam pa loe naa ah maw oh? tiah dueng o. Jesu mah, Kai doeh Kam Pa doeh na panoek o ai: Kai nang panoek o soe nahaeloe, kam Pa doeh na panoek o tih, tiah a naa.
19Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
20Hae lok loe Jesu mah tempul thung ih phoisa bawm suekhaih taengah patuk nathuem ah thuih pae ih lok ah oh: angmah ih atue pha ai vop pongah, mi mah doeh anih to naeh o ai.
20Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
21Jesu mah nihcae khaeah lokthuih pae let, Kai loe ka caeh ving han boeh, kai nang pakrong o tih, toe nangmacae zaehaih pongah na dueh o tih: ka caehhaih ahmuen ah nang zo o thai mak ai, tiah a naa.
21Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
22Judahnawk mah, Ka caehhaih ahmuen ah nang zo o thai mak ai, tiah a thuih pongah, angmah hoi angmah anghum han thuih kalang mue, tiah poek o.
22Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
23Toe anih mah nihcae khaeah, Nangcae loe atlim bang ih kami ah na oh o; kai loe ranui bang ih kami ah ni ka oh: nangcae loe hae long kami ah na oh o; kai loe hae long kami na ai ni.
23І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
24To pongah kang thuih o, Na zae o haih pongah na dueh o tih: Kai loe Anih to boeh ni, tiah na tang o ai nahaeloe, nangmacae zaehaih pongah na dueh o tih, tiah a naa.
24Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
25Nihcae mah anih khaeah, Nang loe mi aa? tiah dueng o. Jesu mah nihcae khaeah, Kai loe tangsuek nathuem hoi kang thuih o khing ih kami ah ka oh.
25Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.
26Lok thuih moe, nangcae lokcaek hanah ka tawnh mangh: toe kai patoehkung loe loktang ah oh; anih khae hoi ka thaih ih hmuennawk ni long khaeah ka thuih, tiah a naa.
26Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
27Jesu mah thuih ih Ampa kawng to nihcae mah thai pae o kop ai.
27Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
28Jesu mah nihcae khaeah, Kami Capa na takhing o naah ni, Kai loe Anih to boeh ni, kaimah bueng ah tidoeh Ka sah ai; kam Pa mah ang patuk ih loknawk ni ka thuih, tiah na panoek o vop tih.
28Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29Kai patoehkung loe Kai hoi nawnto oh: Pa mah kaimah bueng na caehtaak sut ai; a koeh ih hmuennawk ni ka sak pae toepsoep, tiah a naa.
29І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30Anih mah hae loknawk thuih naah, paroeai kaminawk mah anih to tang o.
30Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31Jesu mah Anih tanghaih tawn Judahnawk khaeah, Ka lok ah na oh o poe nahaeloe, ka hnukbang kami tangtang ah ni na oh o.
31Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
32Loktang to na panoek o ueloe, loktang mah na loih o sak tih, tiah a naa.
32і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33Nihcae mah anih khaeah, Kaicae loe Abraham ih atii ah ka oh o, minawk ih tamna ah ka om o vai ai: kawbangmaw na loih o tih, tiah na thuih? tiah pathim pae o.
33Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете ?
34Jesu mah nihcae khaeah, Loktang to, loktang ah, Kang thuih o, mi kawbaktih doeh zaehaih sah kami loe zaehaih tamna ah oh.
34Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
35Tamna loe im ah om poe ai: toe Capa loe oh poe.
35Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
36To pongah Capa mah na loih o sak nahaeloe, na loih o tangtang tih.
36Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
37Abraham ih atii ah na oh o, tito ka panoek; toe nangcae thungah ka lok ohhaih ahmuen om ai pongah, kai hum hanah nang pakrong o.
37Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38Kai loe Kam Pa khae hoi ka hnuk ih hmuen to ni ka thuih: nangcae loe nam pa khae hoi na hnuk o ih hmuen to na sak o, tiah a naa.
38Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
39Nihcae mah anih khaeah, Abraham loe kaicae ih ampa ni, tiah pathim pae o. Jesu mah nihcae khaeah, Abraham ih caa ah na oh o nahaeloe, Abraham mah sak ih toknawk to na sak o han oh bae.
39Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
40Toe Sithaw khae hoi ka thaih ih, loktang lok kang thuih o pongah, vaihi Kai hum hanah nang pakrong o, Abraham loe to baktih hmuen to sah ai.
40Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
41Nangcae loe nam panawk mah sak o ih hmuennawk ni na sak o, tiah a naa. Nihcae mah Anih khaeah, Kaicae loe payang caa na ai ni; kaicae loe Ampa, Sithaw maeto ni ka tawnh o, tiah a naa o.
41Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
42Jesu mah nihcae khaeah, Kai loe Sithaw khae hoi tacawt kami ah ka oh, anih khae hoiah ni kang zoh; kai mah koeh ah kang zo ai, Sithaw loe nangcae Ampa ah om nahaeloe, anih mah kai ang patoeh pongah, kai hae nang palung o tih.
42Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
43Tipongah ka thuih ih lok na thaih o kop ai loe? Ka lok na tahngai o kop ai pongah ni, kalok hae na thaih o kop ai.
43Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
44Nangcae loe nam pa taqawk ih caa ah na oh o, to pongah nam pa koehhaih sak hanah na koeh o. Anih loe tangsuek nathuem hoi boeh ni kami humkung ah oh, anih thungah loktang om ai pongah, anih loe loktang ah angdoe ai. Anih mah amsawnlok thuih naah, angmah koeh baktiah ni a thuih: anih loe lok amlai kami ah oh moe, lok amlai kaminawk ih ampa ah oh.
44Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
45Loktang lok ka thuih pongah, Kai nang tang o ai.
45А що я правду глаголю, не віруєте менї.
46Nangcae thungah kai zaehaih net thaih na oh o maw? Loktang bae kang thuih o, tipongah Kai nang tang o ai loe?
46Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
47Sithaw kami loe, Sithaw ih loknawk to tahngaih: Sithaw kami ah na om o ai pongah ni, a lok na tahngai o ai, tiah a naa.
47Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48Judahnawk mah anih khaeah, Taqawk na tawnh, Samaritan kami maeto ah na oh, tiah kang naa o ih lok loe amsoem, tiah pathim pae o.
48Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49Jesu mah, Taqawk ka tawn ai; kam Pa to ni ka pakoeh, toe nangcae mah loe kasae nang thuih o.
49Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50Kaimah hoi kaimah amkoehhaih ka pakrong ai: Ka lensawkhaih pakrong moe, lokcaek kami Maeto oh.
50Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
51Loktang to, loktang ah, Kang thuih o, Ka thuih ih lok pakuem kami loe, natuek naah doeh dueh mak ai, tiah a naa.
51Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
52Judahnawk mah anih khaeah, Taqawk na tawnh, tiah vaihi kang panoek o boeh. Abraham loe duek boeh moe, Tahmaanawk doeh duek o boeh; toe nang mah loe Ka lok pakuem kami loe, natuek naah doeh duekhaih hnu mak ai, tiah na thuih.
52Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
53Nang loe kaicae ampa Abraham pongah na len kue maw? Anih loe duek boeh, tahmaanawk doeh duek o boeh: nangmah hoi nangmah to kawbangmaw na poek? tiah a naa o.
53Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
54Jesu mah, Kaimah hoi kaimah amkoeh nahaeloe, to tiah kam koehhaih to tiah doeh angcoeng mak ai: Anih loe kaicae ih Sithaw ni, tiah na thuih o ih, Kam Pa mah ni Kai hae ang pakoeh:
54Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55Anih to na panoek o ai, toe kaimah loe Anih to panoek: Anih to Ka panoek ai, tiah Ka thuih nahaeloe, Kai doeh nangcae baktiah amsawnlok thui kami ah ni ka om tih: toe anih to ka panoek moe, a thuih ih lok to ka pakuem.
55І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56Nangcae ampa Abraham loe Kai ih ani to hnuk hanah koeh parai: anih mah hnuk naah, paroeai anghoe, tiah pathim pae.
56Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
57Judahnawk mah anih khaeah, Nang loe saning quipangato mataeng doeh akoep ai vop, Abraham to na hnuk maw? tiah a naa o.
57Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
58Jesu mah nihcae khaeah, Loktang to, loktang ah, Kang thuih o, Abraham om ai naah, Ka oh boeh, tiah a naa.
58Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
59To naah nihcae mah Anih vah hanah thlung akhui o: toe Jesu mah anghawk taak ving, paroeai kaminawk salakah a caeh moe, tempul thung hoiah tacawt ving.
59Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.