Esther 1
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1India hoi Ethiopia prae khoek to, prae cumvai, pumphae sarihto ukkung, Ahasuerus dung ah,
1І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —
2siangpahrang Ahasuerus loe angraeng ohhaih ahmuen, Susan vangpui ah angraeng tangkhang nuiah siangpahrang ah anghnuthaih,
2Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,
3saning thumto naah, angmah ih angraengnawk hoi a tamnanawk hanah buhraenghaih a sak pae; Persia hoi Media prae ih misatuh angraengnawk, prae thung ih congkhang kaminawk hoi angraengnawk loe to ahmuen ah akoep o boih.
3На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,
4To naah ni cumvai, quitazetto thung a prae lensawkhaih hoi a lensawkhaih to minawk khaeah patuek.
4Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.
5Patuekhaih ni boeng pacoengah, anih angraenghaih ahmuen Susan vangpui ah angzo, kathoeng kalen kaminawk boih hanah loe, siangpahrang angmah ih takha thungah, buhraenghaih to ni sarihto thung a sak pae;
5А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.
6to ahmuen loe puungan kanglung, kahing, kam-iing hoiah pathoep moe, sumkanglung bet ih thlung kamtaak tung nuiah, puungan tlangqui kamling hup hoiah a paeh.
6Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.
7Siangpahrang hoi kamcuk ah, siangpahrang ih misurtui loe sui boengloeng hoiah a naek o, boengloeng loe maeto hoi maeto krang anghmong ai.
7Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.
8Misurtui naekhaih loe daan baktiah sak o, mi kawbaktih doeh tha patoh hoi nae o sak nganga ai; kami boih angmah koeh zetto naeksak hanah, siangpahrang mah angmah ih angraengnawk to lokpaek.
8Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.
9Siangpahrang zu Vashti mah doeh siangpahrang Ahasuerus ih im ah nongpatanawk hanah buhraenghaih a sak pae toeng.
9Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.
10Ni sarihto naah, siangpahrang Ahasuerus loe misurtui mah poeknawmsak, angmah ih toksah angraengnawk, Mehuman, Biztha, Harbona, Bigtha, Abagtha, Zethar hoi Karkas khaeah,
10На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
11siangparhrang zu Vashti loe kranghoih parai pongah, siangpahrang zu lumuek angmuek nasoe loe, minawk hoi angraengnawk hmaa ah, a kranghoihaih to patuek hanah angzoh o haih ah, tiah lokpaek.
11Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.
12Toe a zu loe siangpahrang ih toksah tangzat mii kadueh kaminawk mah thuih pae o ih, siangpahrang mah paek ih lok baktih toengah angzoh han koeh ai angmak pae; to naah siangpahrang loe paroeai palungphui, anih loe palungphui hmai baktiah amngaeh.
12Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
13(Siangpahrang mah, daan panoek, katoeng ah lokcaek kop kaminawk khaeah sakzong ih baktih toengah, siangpahrang mah, angmah tlim ah toksah,
13І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —
14Karshena, Shethar, Admatha, Tarshish, Meres, Marsena hoi Memukan cae khaeah lokthuih; hae angraeng sarihtonawk loe Persia hoi Media prae kami ah oh o moe, siangpahrang hoi anghnai koek kami, siangpahrang mikhmai tong thaih kami, prae thungah areangh sang koek kaminawk ah oh o;)
14А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
15siangpahrang toksah angraengnawk mah thuih pae o ih, siangpahrang Ahasuerus lokpaekhaih to Vashti mah aek pongah, daan baktiah kawbangmaw sak han? tiah angdueng o naah,
15Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?
16Memukan mah siangpahrang hoi angraengnawk hmaa ah, siangpahrang zu Vashti loe, siangpahrang khae khue ai, angraegnawk, Ahasuerus siangpahrang prae thungah kaom kaminawk boih nuiah doeh zaehaih sak boeh.
16І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
17Siangpahrang Ahasuerus mah a zu Vashti to a hmaa ah tacawt hanah kawk, toe caeh pae ai, tiah kami boih mah thuih o boeh; siangpahrang zu mah sak ih hmuen hae nongpatanawk boih mah thaih naah, angmacae ih sava to khingya o mak ai.
17Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
18Siangpahrang zu mah sak ih hmuen to vaihni roe ah Persia hoi Media prae ih angraeng zunawk mah, siangpahrang ih toksah angraengnawk khaeah, siangpahrang zu khosakhaih kawng to thui o tih boeh. To naah khingya ai ih palungthin hoi lokaekhaih to pung aep tih boeh.
18Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
19To pongah siangpahrang naakrakhaih om nahaeloe, Vashti loe natuek naah doeh siangpahrang Ahasuerus hmaa ah amtueng hmah lai nasoe, tiah amkhrai thai ai, siangpahrang lokpaekhaih to Persia hoi Media prae ih daan ah tariksak ah; to pacoengah siangpahrang mah, Vashti pong kahoih kue kalah nongpata to, siangpahrang zu angdoethaih ahmuen ah suem nasoe.
19Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.
20To baktih siangpahrang lokpaekhaih to a prae thung boih ah thuih naah ni, kathoeng kalen tih ai, nongpatanawk boih mah, angmacae ih sava nuiah khingyahaih tawn o tih, tiah a naa.
20Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
21Anih mah thuih ih lok mah siangpahrang hoi angraengnawk ih palungthin to daengh khuek pongah, Memukan ih lok baktih toengah siangpahrang mah sak;
21І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,
22kami boih mah angmah ih imthung to uk moe, angmah ih lok to apaeh han oh, tiah siangpahrang mah paek ih lok to, prae kami boih ih lok hoiah leh moe, to ca to siangpahrang ukhaih prae thung boih ah a paek.
22І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.